1

1. «≈ƒ в ”крањн≥. —убТЇкти «≈ƒ.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть, тобто м≥жнародний обм≥н това≠рами й послугами, належить до числа найб≥льш давн≥х форм м≥ж≠народних в≥дносин.. ѕерех≥д ”крањни до фази економ≥чного пожвавленн¤ та п≥дне≠сенн¤ в нових умовах господарюванн¤ може зд≥йснюватис¤ за зрахунок ефективного використанн¤ власного ресурсного потенц≥алу шл¤хом упровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й. ўоб стати р≥вноправним учасником загальноЇвропейського процесу ≥нтеграц≥њ, ”крањн≥ необх≥дно докласти немало зусиль дл¤ створенн¤ новоњ економ≥чноњ системи; проходженн¤ стаб≥л≥зац≥йного пер≥оду, подоланн¤ кризи економ≥ки; усуненн¤ бар'Їр≥в у сп≥лку≠ванн≥ ≥з зовн≥шн≥м св≥том; налагодженн¤ активних ≥ взаЇмовиг≥дних зв'¤зк≥в з крањнами-партнерами. ƒл¤ цього маЇ бути створена ≥н≠фраструктура, сум≥сна ≥з зах≥дноЇвропейською. √оловн≥ њњ елементи Ч це самост≥йн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥; створенн¤ режиму в≥ль≠ного руху товар≥в, послуг, кап≥тал≥в; формуванн¤ мереж≥ банк≥в ≥ д≥лових центр≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ та ≥нформац≥йноњ п≥дтримки дер≠жавних та приватних ≥нвестиц≥йних проект≥в; рац≥ональне використанн¤ енергетичних ресурс≥в; розвитку јѕ , харчовоњ та переробноњ промисловост≥; створенн¤ сучасних телекомун≥кац≥й; ƒл¤ ≥нтеграц≥њ з економ≥кою Ївропейських та ≥нших крањн ”крањн≥ необх≥дно максимально використовувати переваги розташуванн¤ в центр≥ ™вропи, створити спри¤тливий кл≥мат дл¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу та заруб≥жних ≥нвестиц≥й. Ќа сучасному етап≥ понад половину експорту ”крањни припадаЇ на ™вропу. ќдним з найважлив≥ших завдань зовн≥шньое≠коном≥чноњ д≥¤льност≥ Ї диверсиф≥кац≥¤ ринк≥в збуту та просуванн¤ украњнських товар≥в у јфрику, Ћатинську јмерику, јз≥ю з метою зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експорту та валютних надходжень. ¬ажливо зб≥льшити питому вагу продукц≥њ машинобудуванн¤ в загальному обс¤з≥ експорту ”крањни. Ќеобх≥дн≥сть п≥дтримки державою експортер≥в продукц≥њ машинобу≠дуванн¤ зумовлена й тим фактором, що «ах≥д не зац≥кавлений у прониканн≥ наших товар≥в на св≥тов≥ ринки, тому створюЇ додатков≥ квоти та митн≥ бар'Їри. Ѕез розробки й реал≥зац≥њ державноњ програми розвитку екс≠порту продукц≥њ машинобудуванн¤ ”крањн≥ не п≥дн¤тис¤ до р≥вн¤ розвинених держав. —л≥д зазначити, що ”крањна виробл¤Ї багато вид≥в науком≥сткоњ, складноњ продукц≥њ машинобу≠дуванн¤, ¤ка зробила 6 честь економ≥ц≥ будь-¤коњ крањни св≥ту (це л≥таки, трактори, автобуси, судна, ракетн≥ косм≥чн≥ комплекси, верстати, турб≥ни та ≥н.).

—убТЇкти -† рањни ≥ територ≥њ св≥ту, ¤к≥ мають державну символ≠≥ку (понад 230 крањн та територ≥й).- ёридичн≥ особи, ¤к правило, представл¤ють ф≥рми. ‘≥рма - в≥докремлена господарська одиниц¤, ¤ка за≠реЇстрована в м≥сц≥ знаходженн¤. -† ‘≥зичн≥ особи. ‘≥зичн≥ особи Ч це громад¤ни, ¤к ≥ зд≥йснюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть на правових засадах.- ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ, м≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ тощо (на 1.01.06 р. таких орган≥зац≥й у св≥т≥ нал≥чувалось б≥льше н≥ж 400).†

2. ¬иди «≈ƒ

ƒо вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюють в ”крањн≥ суб'Їкти ц≥Їњ д≥¤льност≥, належать:

1. експорт та ≥мпорт товар≥в, кап≥тал≥в та робочоњ сили;

2. наданн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни послуг ≥ноземним суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥, в тому числ≥: виробничих, транспортно-експедиц≥йних, страхових, консультац≥йних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнац≥йних, управл≥нських, обл≥кових, аудиторських, юридичних, туристських та ≥нших, що пр¤мо ≥ виключно не заборонен≥ законами ”крањни; наданн¤ вищезазначених послуг ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ суб'Їктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни;

3. наукова, науково-техн≥чна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та ≥нша кооперац≥¤ з ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥; навчанн¤ та п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в на комерц≥йн≥й основ≥;

4. м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ та операц≥њ з ц≥нними паперами у випадках, передбачених законами ”крањни;

5. кредитн≥ та розрахунков≥ операц≥њ м≥ж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥; створенн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ банк≥вських, кредитних та страхових установ за межами ”крањни; створенн¤ ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ зазначених установ на територ≥њ ”крањни у випадках, передбачених законами ”крањни;

6. сп≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть м≥ж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, що включаЇ створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств р≥зних вид≥в ≥ форм, проведенн¤ сп≥льних господарських операц≥й та сп≥льне волод≥нн¤ майном ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами;

7. п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, пов'¤зана з наданн¤м л≥ценз≥й, патент≥в, ноу-хау, торговельних марок та ≥нших нематер≥альних об'Їкт≥в власност≥ з боку ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥; аналог≥чна д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за межами ”крањни;

8. та ≥нш≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, передбачен≥ вищеназваним законом та не заборонен≥ пр¤мо ≥ у виключн≥й форм≥ законами ”крањни.

3. ƒержавне регулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥

ѕовноц≥нне функц≥онуванн¤ економ≥ки жодноњ крањни не може в≥дбуватис¤ без розвинутоњ системи зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть Ч це заснована на взаЇмовиг≥дних економ≥чних в≥дносинах д≥¤льн≥сть у галуз≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, руху кап≥тал≥в, м≥грац≥њ робочоњ сили, передач≥ технолог≥й. ” вс≥х крањнах, а особливо в крањнах ≥з перех≥дною економ≥кою, де сталас¤ широка л≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, њњ державне регулюванн¤ Ї об'Їктивною необх≥дн≥стю. “аке регулюванн¤ спр¤моване на забезпеченн¤ захисту ≥нтерес≥в крањни та суб'Їкт≥в њњ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, створенн¤ дл¤ останн≥х р≥вних можливостей розвивати вс≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та напр¤ми використанн¤ доход≥в ≥ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й, на розвиток конкуренц≥њ та л≥кв≥дац≥ю монопол≥зму.ƒо головних ц≥лей державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ належать:забезпеченн¤ збалансованост≥ економ≥ки та р≥вноваги внутр≥шнього ринку крањни;стимулюванн¤ прогресивних структурних зм≥н в економ≥ц≥;створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ залученн¤ нац≥ональноњ економ≥ки в систему св≥тового под≥лу прац≥; наближенн¤ до ринкових структур розвинутих заруб≥жних крањн. –егулюванн¤ такоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою закон≥в ”крањни, акт≥в тарифного та нетарифного регулюванн¤, економ≥чних заход≥в оперативного регулюванн¤ (валютно-ф≥нансових, кредитних та ≥н.), р≥шень недержавних орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою, ¤к≥ ухвалюютьс¤ в≥дпов≥дно до њхн≥х статутних документ≥в, договор≥в, що укладаютьс¤ м≥ж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

ќргани державного управл≥нн¤, що зд≥йснюють своњ функц≥њ на макрор≥вн≥: загальнодержавн≥ структури, ¤к≥ регулюють д≥¤льн≥сть ус≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥ та територ≥ального розм≥щенн¤. ¬ерховна –ада ”крањни, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥ональний банк, ƒержавний митний ком≥тет, јнтимонопольний ком≥тет. ƒо територ≥альних орган≥в належать м≥сцев≥ –ади народних депутат≥в та њхн≥ виконавч≥ й розпор¤дч≥ органи, а також територ≥альн≥ п≥дрозд≥ли орган≥в державного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ƒержавне регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою адм≥н≥стративних та економ≥чних метод≥в. јдм≥н≥стративн≥ методи безпосередньо впливають на господарськ≥ в≥дносини. ƒо них належать ембарго (повна заборона зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥), л≥цензуванн¤, квотуванн¤, специф≥чн≥ вимоги до товару та ≥н.≈коном≥чн≥ Чд≥ють через ринковий механ≥зм. ƒо них належать митн≥ тарифи, збори, ≥мпортн≥ депозити (в галуз≥ ≥мпорту), п≥льгов≥ кредити експортерам, гарант≥њ, субсид≥њ, зв≥льненн¤ в≥д сплати податк≥в тощо (в галуз≥ експорту).

4. Ќедержавне регулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥

Ќедержавне регулюванн¤ «≈д в ”крањн≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д державного тим що зд≥йснюЇ опосередкований вплив на «≈д ”крањни.

ќсновн≥ форми : ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ ( ќќЌ) 2. ћ≥жнародн≥ господарськ≥ орган≥зац≥њ наприклад ќѕ≈ . 3.† м≥жнародн≥ господарськ≥ товариства. 4. м≥жнародн≥ б≥рж≥ товарн≥ фондов≥ 5 м≥жнародн≥ аукц≥они 6 м≥жнародн≥ тендери (торги) 7 м≥жнародн≥ господарськ≥ контракти регулюють зд≥йсненн¤ «≈д м≥ж нац≥ональними та ≥ноземними субТЇктами шл¤хом розробки взаЇмних прав та зобовТ¤зань.

5. –ежими регулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥

–ежими регулюванн¤ «≈ƒ

¬ украњн≥ застосовуЇтьс¤ 3 режими регулюванн¤ «≈ƒ. 1. Ќац≥ональний передбачаЇ що до ≥ноземних субТЇкт≥в застосовуЇтьс¤ в≥дпов≥дне нац≥ональне законодавство в повному обс¤з≥. 2. –ежим найб≥льшого спри¤нн¤ передбачаЇ що до окремих ≥ноземних субТЇкт≥в встановлюють п≥льги при зд≥йснен≥ ними зед на територ≥њ ”крањни. “ак 145 крањн св≥ту Ї крањнами о розвиваютьс¤ (за даними ќќЌ) њм потр≥бно надавати режим найб≥льшого спри¤нн¤, ще 30 уклали договори з ”крањною про взаЇмний режим спри¤нн¤. ѕреференц≥йна ставка 0-5%. 3 —пец≥альний режим встановлюЇтьс¤ у —≈« та “ѕ–. ѕередбачаЇ ¬становленн¤ п≥льгового оподаткуванн¤† у ¬≈«.† ѕ≥льгов≥ ставки митного податку. Ќаданн¤ державних субсид≥й субТЇктам «≈д. Ќаданн¤ дотац≥й субТЇктам «≈ƒ. Ќаданн¤ п≥льгових держ. кредит≥в.

6. †—утн≥сть ≥ види ф≥рм

‘≥рмою називаЇтьс¤ економ≥чно самост≥йна одиниц¤, ¤ка створюЇтьс¤ дл¤ виготовленн¤ продукц≥њ або виконанн¤ роб≥т ≥ наданн¤ платних послуг.
ѕ≥д ф≥рмами ще розум≥ють п≥дприЇмства, ¤к≥ зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть у р≥зних галуз¤х промисловост≥ з метою отриманн¤ к≥нцевого ф≥нансового результату Ц прибутку.
¬иди п≥дприЇмств за формами власност≥ ќдноос≥бне волод≥нн¤ Чп≥дприЇмство, в ¤кому майно належить одному суб'Їкту, що самост≥йно веде справу, отримуЇ весь доход ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за ризик в≥д б≥знесу. товариство, Ч форма орган≥зац≥њ б≥знесу, що засновуЇтьс¤ на об'Їднанн≥ (пайовому, дольовому) майна р≥зних влас≠ник≥в. “овариства, ¤к правило, Ч це закрит≥ компан≥њ, де зм≥на влас≠ник≥в пањв в≥дбуваЇтьс¤ лише з≥ згоди б≥льшост≥ њхн≥х член≥в. –озр≥зн¤ють так≥ види :Х повне товариство (товариство з необмеженою в≥дпов≥дальн≥стю); Х товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю; Х зм≥шане (коммандитне) товариство. Ќайпоширен≥шим Ї повне товариство (товариство з необме≠женою в≥дпов≥дальн≥стю). …ого учасники несуть в≥дпов≥дальн≥сть за роботу ф≥рми в розм≥рах ¤к свого внеску, так ≥ своњх особистих кошт≥в. Ќайчаст≥ше статус повного партнерства використовують не≠велик≥ ф≥рми у сфер≥ профес≥йних послуг (юридичних, аудиторсь≠ких, медичних тощо). ” товариствах з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю майнова в≥дпо≠в≥дальн≥сть партнер≥в не перевищуЇ суми, ¤ку вони внесли при ство≠ренн≥ товариства. “ак≥ партнерства характерн≥ дл¤ ф≥рм, зайн¤тих зд≥йсненн¤м буд≥вельних проект≥в, розробкою природничих ресурс≥в, операц≥¤ми з нерухом≥стю та ≥ншими видами д≥¤льност≥ в кап≥тало≠м≥стких сферах. «м≥шане (коммандитне) товариство об'ЇднуЇ частину своњх член≥в за принципом повноњ (необмеженоњ) в≥дпов≥дальност≥ (д≥йсн≥ члени), а частину Ч за принципом обмеженоњ в≥дпов≥дальност≥, май≠нова в≥дпов≥дальн≥сть ¤ких поширюЇтьс¤ лише на внесок, зробле≠ний учасником у кап≥тал товариства. ѕраво голосу в таких ф≥рмах мають лише д≥йсн≥ члени товариства.

орпорац≥¤ (акц≥онерне товариство) Ч пров≥дна форма сучас≠ного п≥дприЇмства в крањнах ринковоњ економ≥ки. Ќезважаючи на те, що к≥льк≥сть њх невелика, у створенн≥ валового внутр≥шнього про≠дукту њм належить пров≥дна роль.

орпорац≥¤ Ї юридичною особою, що утворюЇтьс¤ об'Їднанн¤м на пайових (дольових) засадах засоб≥в своњх член≥в (акц≥онер≥в) ≥ належить до товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, оск≥льки кож≠ний акц≥онер в≥дпов≥даЇ за своњ зобов'¤занн¤ лише власним кап≥та≠лом. ќтже, майновий ризик акц≥онер≥в обмежуЇтьс¤ т≥Їю сумою, ¤ку вони заплатили за придбан≥ акц≥њ.ќсоблив≥сть акц≥онерних товариств пол¤гаЇ в тому, що њхн≥й ка≠п≥тал утворюЇтьс¤ у грошов≥й форм≥ та под≥л¤Їтьс¤ на однаков≥ за ном≥нальною величиною ≥ непод≥льн≥ пањ у вигл¤д≥ акц≥й. ÷им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д партнерств (товариств).

7. ≈фективн≥сть д≥¤льност≥ ф≥рм. ѕоказники ефективност≥.

¬≥дпов≥дн≥ види ефективност≥ ф≥рм вид≥л¤ютьс¤ переважно за р≥зноман≥тн≥стю отриманих результат≥в (ефект≥в) њх д≥¤льност≥. ѕерш за все, результат д≥¤льност≥ буваЇ економ≥чним або соц≥альним. ≈коном≥чний ефект в≥дображаЇ р≥зн≥ варт≥сн≥ показники, що характеризують пром≥жн≥ ≥ к≥нцев≥ результати д≥¤льност≥ ф≥рми. ƒо таких показник≥в в≥днос¤тьс¤ обс¤г товарноњ продукц≥њ, чистоњ або реал≥зованоњ продукц≥њ, величина отриманого прибутку, економ≥¤ тих чи ≥нших вид≥в ресурс≥в або загальна економ≥¤ в≥д зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
—оц≥альний ефект зводитьс¤ до скороченн¤ тривалост≥ робочого тижн¤, зб≥льшенн¤ нових робочих м≥сць ≥ р≥вн¤ зайн¤тост≥ людей, покращанн¤ умов прац≥ та побуту, стану навколишнього середовища, загальноњ безпеки житт¤ тощо. —оц≥альн≥ насл≥дки можуть бути не лише позитивними, а й негативними (по¤ва безроб≥тт¤, посиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ, пог≥ршенн¤ еколог≥чних показник≥в).
” звТ¤зку з цим визначають, оц≥нюють ≥ регулюють ¤к економ≥чну, так ≥ соц≥альну ефективн≥сть д≥¤льност≥ ф≥рми.

Ќа р≥вн≥ ф≥рми модиф≥кованою формою Їдиного критер≥ю ефективност≥ (результативност≥) њњ д≥¤льност≥ може бути максим≥зац≥¤ прибутку за умови економ≥чно обірунтованоњ побудови систем ц≥н на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤, та оплати прац≥ залежно в≥д к≥нцевих результат≥в виробництва. ≥льк≥сна визначен≥сть ≥ зм≥ст критер≥ю знаход¤ть найб≥льш повне в≥дображенн¤ в конкретних показниках ефективност≥ ф≥рми.
ѕри формуванн≥ системи показник≥в соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥ ф≥рми бажано дотримуватись певних принцип≥в:
1) забезпеченн¤ взаЇмозвТ¤зку критер≥ю ≥ системи конкретних показник≥в ефективност≥ ф≥рми;
2) в≥дображенн¤ ефективност≥ використанн¤ ус≥х вид≥в ресурс≥в, що застосовуютьс¤ у виробництв≥;
3) можлив≥сть застосуванн¤ показник≥в ефективност≥ в управл≥нн≥ р≥зними ланками виробництва у ф≥рм≥;
4) виконанн¤ найб≥льш важливими показниками стимулюючоњ функц≥њ у процес≥ використанн¤ на¤вних резерв≥в зростанн¤ ефективност≥ ф≥рми.
—истема показник≥в ефективност≥ ф≥рми, що побудована з урахуванн¤м зазначених принцип≥в, повинна включати дек≥лька груп:
1) узагальнююч≥;
2) показники ефективност≥ використанн¤ прац≥ (персоналу);
3) показники ефективност≥ використанн¤ виробничих основних фонд≥в ≥ оборотних кошт≥в;
4) показники ефективност≥ використанн¤ ф≥нансових кошт≥в (оборотних кошт≥в ≥ кап≥тальних вкладень).
ожна з цих груп охоплюЇ певну к≥льк≥сть конкретних абсолютних чи в≥дносних показник≥в, що характеризують загальну ефективн≥сть ф≥рми або ефективн≥сть використанн¤ окремих вид≥в ресурс≥в (що застосовують та споживаютьс¤).
ƒл¤ всеб≥чноњ оц≥нки р≥вн¤ ≥ динам≥ки абсолютноњ економ≥чноњ ефективност≥ ф≥рми, результат≥в виробничо-господарськоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, пор¤д з наведеними основними показниками, сл≥д також використовувати специф≥чн≥ показники, що в≥дбивають ступ≥нь використанн¤ кадрового потенц≥алу, виробничих потужностей, устаткуванн¤, окремих вид≥в матер≥альних ресурс≥в.

9. «м≥ст види форми гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й

≤ноземними ≥нвесторами Ї: суб'Їкти, ¤к≥ провад¤ть ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, а саме: Х юридичн≥ особи, створен≥ в≥дпов≥дно до законодавства ≥ншого, н≥ж законодавство ”крањни;Х ф≥зичн≥ особи - ≥ноземц≥, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ на територ≥њ ”крањни ≥ не обмежен≥ у д≥Їздатност≥; Х ≥ноземн≥ держави, м≥жнародн≥ ур¤дов≥ та неур¤дов≥ орган≥зац≥њ;Х ≥нш≥ ≤ноземн≥ суб'Їкти ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ визнаютьс¤ такими в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ - вс≥ види майнових та ≥нтелектуальних ц≥нностей, що вкладаютьс¤ ≥ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ в результат≥ чого утворюЇтьс¤ прибуток (доход) або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект. ≤ноземними суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ вважаютьс¤ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, що мають пост≥йне м≥сцезнаходженн¤ або пост≥йне м≥сце проживанн¤ за межами ”крањни. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюватис¤ у вигл¤д≥: Х ≥ноземноњ валюти, що визнаЇтьс¤ конвертованою Ќац≥ональним банком ”крањни; Х валюти ”крањни - при ре≥нвестиц≥¤х в об'Їкт первинного ≥нвестуванн¤ чи в будь-¤к≥ ≥нш≥ об'Їкти ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни за умови сплати податку на прибуток (доходи)Х будь-¤кого рухомого ≥ нерухомого майна та пов'¤заних з ним майнових прав;Х акц≥й, обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, а також корпоративних прав (прав власност≥ на частку (пай) у статутному фонд≥ юридичноњ особи, створеноњ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни або законодавства ≥нших крањн), виражених у конвертован≥й валют≥; Х грошових вимог та права на вимоги виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, ¤к≥ гарантован≥ першокласними банками ≥ мають варт≥сть у конвертован≥й валют≥, п≥дтверджену зг≥дно з законами (процедурами) крањни ≥нвестора або м≥жнародними торговельними звича¤ми; Х ≥нших ц≥нностей в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюватис¤ у таких формах: Х частковоњ участ≥ у п≥дприЇмствах, що створюютьс¤ сп≥льно з украњнськими юридичними ≥ ф≥зичними особами, або придбанн¤ частки д≥ючих п≥дприЇмств;Х створенн¤ п≥дприЇмств, що повн≥стю належать ≥ноземним ≥нвесторам, ф≥л≥й та ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ≥ноземних юридичних ос≥б або придбанн¤ у власн≥сть д≥ючих п≥дприЇмств повн≥стю;Х придбанн¤ не забороненого законами ”крањни нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, прим≥щенн¤, обладнанн¤, транспортн≥ засоби та ≥нш≥ об'Їкти власност≥, шл¤хом пр¤мого одержанн¤ майна та майнових комплекс≥в або у вигл¤д≥ акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в;Х господарськоњ (п≥дприЇмницькоњ) д≥¤льност≥ на основ≥ угод про розпод≥л продукц≥њ;Х в ≥нших формах, ¤к≥ не заборонен≥ законами ”крањни, в тому числ≥ без створенн¤ юридичноњ особи на п≥дстав≥ договор≥в ≥з суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни.

¬≥дносини, пов'¤зан≥ з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми в ”крањн≥, регулюютьс¤ вищеназваним «аконом, ≥ншими законодавчими актами та м≥жнародними договорами ”крањни. якщо м≥жнародним договором ”крањни встановлен≥ ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством ”крањни про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору.

10. ѕ≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.

ѕ≥дприЇмство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми
ѕ≥дприЇмством з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми вважаЇтьс¤ п≥дприЇмство (орган≥зац≥¤) будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, створене в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, ≥ноземна ≥нвестиц≥¤ у статутному фонд≥ ¤кого, за його на¤вност≥, становить не менше 10%. ѕ≥дприЇмство набуваЇ статусу п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми ≥з дн¤ зарахуванн¤ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ на його баланс.
≤ноземне ≥нвестуванн¤ може зд≥йснюватис¤ в р≥зних формах залежно в≥д типу ≥нвестора, його мети та ступен¤ ризику, на ¤кий в≥н готовий. Ќайпоширен≥шими формами залученн¤ ≥ноземного кап≥талу в ”крањн≥ Ї:
Х створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств;
Х заснуванн¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств чи створенн¤ ф≥л≥й;
Х укладанн¤ л≥ценз≥йних угод з в≥тчизн¤ними ф≥рмами;
Х придбанн¤ неконтрольних пакет≥в акц≥й п≥дприЇмств-ем≥тент≥в;
Х придбанн¤ контрольних пакет≥в акц≥й п≥дприЇмств-ем≥тент≥в;
Х договори про сп≥льну д≥¤льн≥сть (залученн¤ украњнським п≥дприЇмством ≥ноземного кап≥талу дл¤ реал≥зац≥њ сп≥льних проект≥в).

«начною п≥льгою дл¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й Ї те, що майно, ¤ке ввозитьс¤ в ”крањну ¤к внесок ≥ноземного ≥нвестора до статутного фонду п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми (кр≥м товар≥в дл¤ реал≥зац≥њ або власного споживанн¤), зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обкладенн¤ митом. ѕроте, не все так однозначно та позитивно, ¤к хот≥лос¤ б. ≤ноземне ≥нвестуванн¤ серед низки переваг маЇ ≥ певн≥ недол≥ки, головним серед ¤ких, мабуть, Ї часткова або повна втрата контролю над п≥дприЇмством з боку украњнського учасника.

11. ќфшорн≥ зони

†Ђѕодаткова гаваньї (податковий притулок, ф≥скальний оазис) ¤вл¤Ї собою невелику чи державу територ≥ю, що проводить пол≥тику залученн¤ ≥ноземних кредитних кап≥тал≥в шл¤хом наданн¤ податкових ≥ ≥нших п≥льг. Ђѕодаткова гаваньї надаЇ п≥льги ≥ноземним ≥ м≥сцевим п≥дприЇмц¤м (ф≥рмам, компан≥¤м). «аконодавства держав, що мають Ђподатков≥ гаван≥ї, передбачають дл¤ комерц≥йних структур повне зв≥льненн¤ њх в≥д податку (≤рланд≥¤, Ћ≥бер≥¤) чи обкладанн¤ њх невеликим паушальним податком (Ћ≥хтенштейн, јнтильськ острова, ѕанама й ≥н.). ƒо найважлив≥ших переваг розм≥щенн¤ ф≥рм у Ђподаткових гаван¤х в≥днос¤тьс¤ наступн≥: ѕодаток на прибуток у Ђподаткових гаван¤хї в≥дсутн≥й, чи не перевищуЇ 1 Ц 2%, чи зам≥нений щор≥чним збором, що у р≥зних крањнах знаходитьс¤ в межах 150 Ц 1000 долар≥в у р≥к ≥ не залежить в≥д розм≥р≥в доходу. ѕодатки на вив≥з доход≥в Ц див≥денди, банк≥вський в≥дсоток, платеж≥ ро¤лт≥ Ц в≥дсутн≥.” Ђподаткових гаван¤хї максимально спрощена процедура реЇстрац≥њ: м≥н≥мальний розм≥р статутного кап≥талу звичайно не встановлюЇтьс¤; особистост≥ власник≥в ф≥рм не п≥дл¤гають розголошенню.” Ђподаткових гаван¤хї в≥дсутн≥ обмеженн¤ на вив≥з валюти. ‘≥рми можуть в≥льно в≥дкривати депозити в будь-¤к≥й валют≥ в будь-¤ких закордонних банках, зд≥йснювати й одержувати платеж≥ в будь-¤к≥й валют≥ без ¤ких-небудь обмежень.ѕроцедура керуванн¤ ф≥рмою також гранично спрощена. Ѕ≥льш≥сть крањн Ђподатковоњ гаван≥ї не вважаЇ порушенн¤ податкового кодексу ≥ митного законодавства карним злочином. Ќаданн¤ ф≥рмами зв≥ту по веденню чи обл≥ку податкових декларац≥й тут не потр≥бно. ™дина форма зв≥тност≥ Ц щор≥чний ф≥нансовий зв≥т. –≥зновидом податковоњ гаван≥ Ї центр Ђофф Ц шорї.÷ентри Ђофф Ц шорї - це невелик≥ держави ≥ територ≥њ, розташован≥ в основному на морських узбережж¤х ≥ в м≥сц¤х розвинутого м≥жнародного туризму ≥ пров≥дну пол≥тику залученн¤ ≥ноземних кредитних (стара назва Ц позичкових) кап≥тал≥в, ≥ на в≥дм≥ну в≥д податкових гаваней, що надають податков≥ й ≥нш≥ п≥льги т≥льки дл¤ ф≥нансово Ц кредитних операц≥й з ≥ноземними резидентами в ≥ноземн≥й валют≥.ƒо найб≥льш в≥домих центр≥в Ђофф Ц шорї в≥днос¤тьс¤ Ѕел≥з, ѕанама, Ћ≥бер≥¤, ≥пр, ћальта, —≥нгапур, √ибралтар, Ўтат ƒелавэр у —Ўј й ≥н. ¬ести комерц≥йну д≥¤льн≥сть на територ≥њ крањни реЇстрац≥њ оффшорной компан≥њ, ¤к правило, заборонено.” центрах Ђофф Ц шорї вимоги до обов'¤зкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в зм'¤кшен≥ в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами, а в р¤д≥ центр≥в створенн¤ резерв≥в банками взагал≥ не потр≥бно. “акож в≥дсутн¤ пр¤ма залежн≥сть вартост≥ кредитних ресурс≥в з дисконтними ставками центральних банк≥в крањн.” центрах Ђофф Ц шорї ф≥нансово Ц кредитн≥ установи (нац≥ональн≥ й ≥ноземн≥) зд≥йснюють операц≥њ з нерезидентами й в ≥ноземн≥й дл¤ даноњ крањни валют≥. ¬нутр≥шн≥й ринок кредитних (позичкових) кап≥тал≥в ≥золюЇтьс¤ в≥д м≥жнародного (зовн≥шнього) шл¤хом в≥дд≥ленн¤ рахунк≥в резидент≥в в≥д рахунк≥в нерезидент≥в, надаючи останн≥м податков≥ п≥льги, зв≥льн¤ючи њх в≥д валютного контролю ≥ т.п.«азначен≥ ф≥нансов≥ центри приваблив≥ дл¤ валютних операц≥й тим, що тут не ущемл¤ютьс¤ ≥нтереси посередник≥в в операц≥¤х з ≥ноземною валютою.÷ентри Ђофф Ц шорї ≥нод≥ називають оффшорними зонами. рањни, що створили так≥ зони, здобувають ц≥лий р¤д соц≥ально-економ≥чних вигод. ј саме: вони залучають ≥ноземний кап≥тал, одержують додаткове джерело податкових платеж≥в, збор≥в ≥ ≥нших внеск≥в, зб≥льшують зайн¤т≥сть м≥сцевого населенн¤ .Ќегативною стороною створенн¤ центр≥в Ђофф Ц шорї Ї те, що ц≥ центри можуть служити м≥сцем в≥дмиванн¤ Убрудних грошейФ ≥ проведенн¤ р≥зного роду ф≥нансових афер.

12. ≈коном≥чний зм≥ст ћ√

ћ√

1. ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… «ћ≤—“ ћ√

¬ законодавств≥ ”† ≥снуЇ положенн¤ Ђѕро форму «≈ договор≥в (контракт≥в)ї. ¬иход¤чи з цього документа, можна стверджувати, що пон¤тт¤ Ђ«≈ догов≥рї, Ђ«≈ контрактї ≥ Ђћ√ ї Ї синон≥мами

ћ√ - документальне погодженн¤ вол≥ Ђ або б≥льше стор≥н з метою виконанн¤ зм≥ни або припиненн¤ взаЇмних обовТ¤зк≥в

«д≥йсненн¤ «≈ƒ базуЇтьс¤ на певних принципах. ¬они обовТ¤зков≥ ≥ при реал≥зац≥њ ћ√ , але в принципах реал≥зац≥њ ћ√ Ї своњ особливост≥, ¤к≥ мають врахувати сторони ћ√

ѕ–»Ќ÷»ѕ» — ЋјƒјЌЌя “ј «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ћ√ :

Ј ѕринцип свободи( свобода вибору партнера по «≈ƒ, вибору форми ћ√ , участ≥ у «≈ƒ; у розробц≥ зм≥сту ћ√ , у прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥њ контракту)

Ј ѕринцип р≥вност≥, р≥вноправност≥ стор≥н ћ√ ( партнери по ћ√ : р≥вн≥ перед законом, мають однаков≥ права та обовТ¤зки, р≥вн≥ обовТ¤зки перед державою)

Ј ¬заЇмноњ в≥дпов≥дальност≥( партнери несуть взаЇмну в≥дпов≥дальн≥сть про виконанн¤ статей ћ√ )

Ј ѕогодженн¤ ћ√ з нормами м≥жнародного економ≥чного права( ц≥ норми д≥Їть на основ≥ положень ≤Ќ ќ“≈–ћ— 2000)

Ј ¬рахуванн¤ вимог нац≥онального законодавства при складанн≥ ћ√

ѕќ–яƒќ ” ЋјƒјЌЌя ћ√ “ј ≈“јѕ»:

1. ѕќѕ≈–≈ƒЌ≤ ѕ≈–≈√ќ¬ќ–» —“ќ–≤Ќ « ѕ–»¬ќƒ” ћќ∆Ћ»¬ќ—“≈… ” ЋјƒјЌЌя ћ√ на цьому етап≥ сторони домовл¤ютьс¤ щодо предмету контракту, тобто к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ параметри, ц≥ни, терм≥н поставки наданн¤ послуг)

2. погодженн¤ вол≥ партнер≥в з приводу укладанн¤ взаЇмного договору. Ќа цьому етап≥ уточнюютьс¤ конкретн≥ пропозиц≥њ стор≥н, ¤к≥ пот≥м знаход¤ть в≥дображенн¤ у статт¤х контракту.

3. виб≥р сторонами м≥сц¤† та часу укладанн¤ ћ√

4. формуванн¤ та взаЇмна передача сторонами письмових пропозиц≥й укласти ћ√

5. сторони направл¤ють одна одн≥й взаЇмн≥ письмов≥ пов≥домленн¤ про прийн¤тт¤ пропозиц≥й укласти ћ√

6. розробка попереднього вар≥анту ћ√

7.1.в≥дкликанн¤письмових пропозиц≥й укласти ћ√ , тобто припиненн¤ стосунк≥в стор≥н, що укладають ћ√

7.2. виконанн¤ процедури остаточного укладанн¤ ћ√ , тобто сторони п≥дписують м≥н≥мум 2 прим≥рника ћ√ та ставл¤ть на них в≥дпов≥дн≥ печатки

« цього моменту ћ√ маЇ юридичну силу.

13. ласиф≥кац≥¤ ћ√

Ћј—»‘≤ ј÷≤я ћ√

ќдносторонн≥ ћ√ ( одна сторона бере на себе певн≥ обовТ¤зки, а ≥нший приймаЇ права.)

Ѕлагод≥йн≥(спонсорськ≥) ћ√ передбачають ситуац≥ю, коли сторона набуваючи вигоду њњ не в≥дшкодовуЇ.

‘ормальн≥ ћ√ передбачають дотриманн¤ сторонами вс≥х формальностей в≥дпов≥дно до вимог м≥жнародного економ≥чного права та нац≥онального законодавства.

–еальн≥ ћ√ передбачають безпосередню передачу товар≥в, наданн¤ послуг, передачу товаросупров≥дних документ≥в без дотриманн¤ формальностей, але п≥сл¤ реал≥зац≥њ «≈ операц≥њ сторони зобов¤з0ан≥ оформити вс≥ документи

јлеаторн≥ Ц ризиков≥ господарськ≥ контракти, що розрахован≥ на вдачу. ќзначають, що њх виконанн¤ в≥дбуватиметьс¤ за умови в≥дсутност≥ документального забезпеченн¤ «≈ќ. “ак≥ контракти зд≥йснюютьс¤ на основ≥ усного погодженн¤ прав та обовТ¤зк≥в стор≥н або електронною поштою, факсом ≥ т.д. ц≥ контракти передбачають дотриманн¤ принципу чесност≥ та ≥м≥джу ф≥рми. ћають м≥сце м≥ж сол≥дними ф≥рмами

ќдноразов≥ ћ√ передбачають проведенн¤ одн≥Їњ разовоњ «≈ќ

ѕриватн≥ ћ√ передбачають зд≥йсненн¤ «≈ќ прот¤гом тривалого пром≥жку часу. ¬ цей пер≥од одн≥ й т≥ ж сам≥ операц≥њ пост≥йно повторюютьс¤.

14. ¬иди ћ√

¬»ƒ» ћ√

¬иди ћ√ Ц види контракт≥в, визначених за критер≥Їм њх конкретноњ спр¤мованост≥ на використанн¤ певноњ форми м≥жнародного господарського сп≥вроб≥тництва: контракт куп≥вл≥-продажу; контракт про ≥мпортуванн¤ обладнанн¤( устаткуванн¤), про зустр≥чну торг≥влю, л≥зинг, виконанн¤ роб≥т з матер≥ал≥в замовника, комерц≥йн≥ представництва, техн≥чне обслуговуванн¤, ком≥с≥ю, кооперац≥ю, ≥ноз. ≤нвестиц≥њ, л≥ценз≥йний контракт, про наданн¤ передового досв≥ду, нових знань, спорудженн¤ ≥нвестиц≥йного обТЇкту, перевезенн¤, м≥жнародну експедиц≥ю, страхуванн¤, контроль к-ст≥ та ¤кост≥ товар≥в у м≥жнародному об≥гу, факторинг, фрайчайзинг, створенн¤ зм≥шаного п≥д-ства.

‘ј “ќ–»Ќ√ Ц форма наданн¤ короткострокового кредиту п≥д експорт товару

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ”ћќ¬» ѕ–ќ ‘ј “ќ–»Ќ√:

Ј ‘ј “ќ–-‘≤–ћј Ќјƒј™ –≈ƒ»“ ≈ —ѕќ–“≈–” ѕ≤ƒ ≈ —ѕќ–“” “ќ¬ј–≤¬

Ј ≈кспортер надаЇ товаросупроводжуюч≥ документи фактор-ф≥рм≥

Ј фактор-ф≥рма стаЇ власником товару

Ј фактор-ф≥рма надаЇ кредит експортеру оперативно

Ј фактор-ф≥рма надаЇ кредит експортеру в розм≥р≥70-90% в≥д загальноњ вартост≥ товару, що експортуЇтьс¤

Ј % фактор-ф≥рми за кредит становить 3-5% в≥д вартост≥ товару

Ј фактор-ф≥рма ставить умову, що ≥мпортер проводить 100% розрахунки з фактор-ф≥рмою

Ј фактор-ф≥рма виплачуЇ експортеру р≥зницю при остаточному розрахунку ≥мпортера з фактор-ф≥рмою

Ј можлива макс сума становить 8-12% в≥д вартост≥ товару

ѕ≈–≈¬ј√» ‘ј “ќ–»Ќ√”:

Ј експортер отримуЇ 95-97% в≥д вартост≥ ћ√ , втрачаЇ 3-5% ¤к плату фактор-ф≥рм≥ за послуги, але виграЇ час

Ј ≥мпортер сплачуЇ 100% вартост≥ товару+3-5% фактор-ф≥рм≥, але отримуЇ товар, ¤кий повн≥стю в≥дпов≥даЇ умовам контракту

Ј фактор-ф≥рма отримуЇ 3-5% ≥ так ¤к мають значну к-сть кл≥Їнт≥в, вони виграють за рахунок великоњ маси експортних операц≥й/

факторингов≥ операц≥њ Ц метод боротьби з неплатежами у м≥жнародному б≥знес≥

15. —труктура ћ√

—“–” “”–ј ћ√

ћ√ складаЇтьс¤ з таких частин:

1. ѕ–≈јћЅ”Ћј: назва ћ√ , реЇстрац≥йний є ћ√ , , м≥сце та дата укладанн¤ ћ√ , визначенн¤ стор≥н, що домовл¤ютьс¤, в текст≥( повна юридична назва, м≥сце знаходженн¤ стор≥н, хто Ї ѕродавець, а хто Ц ѕокупець)

2. предмет контракту: найменуванн¤ предмету «≈ќ, загальна хар-ка предмету, к-сн≥ та ¤к≥сн≥ параметри предмету контракту( обов¤зково додаЇтьс¤ сертеф≥кати ¤кост≥ р≥зних ≥нстанц≥й)

3. базов≥ умови поставок товару. ѕередбачають виб≥р партнерами одн≥Їњ з умов поставок товар≥в, що заф≥ксован≥ у ћ≥жнародних правилах Ђ ѕо ≥нтерпретац≥њ терм≥н≥вї. «г≥дно нього вс≥ умови поставок товар≥в згрупован≥ у 4 групи, а всього њх 14 пункт≥в. ќстаннЇ уточненн¤ цього документу заф≥ксовано ћ≥жнародною торговою палатою у 2000р., тому використовуЇмо ≤Ќ ќ“≈–ћ— 2000.

4. ц≥на та загальна сума контракту: варт≥сть товару, валюта ц≥ни контракту, р≥вень та спос≥б ф≥ксац≥њ ц≥ни на товар, загальна сума контракту.

5. ¤к≥сть товару: параметри техн≥чного р≥вн¤ товару, показники ¤кост≥ товару, документи, що п≥дтверджують ¤к≥сть товару.

6. терм≥н поставки: зазначаЇтьс¤ час поставки товару в погоджений пункт.

7. ”ћќ¬» ѕЋј“≈∆”: валюта платежу, курс перерахуванн¤ валюти в нац≥ональну валюту, види та форми розрахунку за поставлений товар, гарант≥¤ платежу.

8. здача та прийн¤тт¤ товару. ‘≥ксуЇтьс¤ характер здач≥ та прийн¤тт¤ товару, м≥сце здач≥ та прийманн¤ товару, спос≥б прийн¤тт¤ товару по к≥лькост≥ та ¤кост≥, терм≥н прийманн¤ товару.

9. претенз≥њ по к≥лькост≥ та ¤кост≥ товару. «азначаютьс¤ умови наданн¤ гарант≥й по к-ст≥ та ¤кост≥ товару, що постачаЇтьс¤.

10. ѕј ”¬јЌЌя(¤к≥сть, пор¤док, розм≥ри та спос≥б оплати) “ј ћј– ”¬јЌЌя( пор¤док та платеж≥).

11. в≥двантаженн¤ товару: обовТ¤зки стор≥н, ¤к≥ повТ¤зан≥ з в≥двантаженн¤м товару, пор¤док виконанн¤ зазначених зобовТ¤зань.

12. економ≥чн≥ санкц≥њ: зазначаЇтьс¤ пор¤док варт≥сного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в стороною контракту, що њх завдала.

13. страх≥ванн¤: обовТ¤зки покупц¤ та продавц¤ по страхуванню вантажу; тривал≥сть страховоњ гарант≥њ, њњ обс¤г та умови страхуванн¤

14. арб≥траж† зазначаЇтьс¤ визначенн¤ ћ≥жнародного комерц≥йного арб≥тражного суду, до ¤кого у раз≥ необх≥дност≥ звертаютьс¤ сторони; перел≥к документ≥в, ¤к≥ сторони зобовТ¤зан≥ надати ћ ј—; р≥шенн¤ ћ ј— Ї обовТ¤зковим до виконанн¤ кожною стороною

15. форс Ц мажорн≥ обставини( пожеж≥, урагани, землетруси, повен≥, замерзанн¤ мор¤, еп≥дем≥њ, в≥йськов≥ д≥њ, катакл≥зми, заходи ур¤ду, страйки.

16. додатков≥ умови ф≥ксують статт≥ про субп≥др¤дник≥в, про агент≥в, про перев≥зник≥в, ≥нформац≥ю про Ќ“ документац≥ю, про пор¤док сплати податк≥в, статт≥ про п≥дготовку кадр≥в, ф≥ксуЇтьс¤ посиланн¤ на ≤Ќ ќ“≈–ћ— 2000, вказуЇтьс¤ к-сть прим≥рник≥в контракту та мови, на ¤ких вони виконан≥ ≥ в к≥нц≥ зазначаЇтьс¤ юридичн≥ адреси п≥дприЇмств з п≥дписами, печатками.

16. ћ≥жнародн≥ зустр≥чн≥ операц≥њ

ћ≥жнародн≥ зустр≥чн≥ операц≥њ Ч це експортно-≥мпортн≥ операц≥њ, що доповнюютьс¤ прийн¤тт¤м партнерами зустр≥чних зобов'¤зань: експортером Ч з закуп≥вл≥ конкретно визначених товар≥в ≥ послуг у ≥мпортера, а ≥мпортером Ч з поставки обумовлених товар≥в ≥ послуг ≥мпортеру.¬иди м≥жнародних зустр≥чних операц≥й «устр≥чн≥ операц≥њ, виход¤чи з орган≥зац≥йно-правовоњ основи ≥ принципу компенсац≥њ, класиф≥куютьс¤ так: 1. товарообм≥нн≥ ≥ компенсац≥йн≥ угоди на безвалютн≥й ос≠нов≥; 2. компенсац≥йн≥ угоди на комерц≥йн≥й основ≥; 3.компенсац≥йн≥ угоди на основ≥ угод про виробниче сп≥вроб≥тництво.1. “оварообм≥нн≥ ≥ компенсац≥йн≥ угоди на безвалютн≥й основ≥ припускають оплату поставок у товарн≥й форм≥, коли продаж одного чи дек≥лькох товар≥в одночасно погоджуЇтьс¤ з покупкою ≥ншого товару, ≥ розрахунки в ≥ноземн≥й валют≥ не зд≥йснюютьс¤.Ќайб≥льш розповсюдженими операц≥¤ми цього виду Ї: бартерн≥ операц≥њ (вони передбачають обм≥н погодженоњ к≥лькост≥ одного товару на ≥нший.;компенсац≥йн≥ угоди (вони передбачають взаЇмн≥ поставки товар≥в на р≥вну варт≥сть без розрахунк≥в у валют≥. јле на в≥дм≥ну в≥д бартерних операц≥й вони припускають узгодженн¤ м≥ж сто≠ронами ц≥н товар≥в, що поставл¤ютьс¤.2. омпенсац≥йн≥ угоди на комерц≥йн≥й основ≥ ¤вл¤ють собою угоди, у ¤ких поставка ≥ в≥дпов≥дна зустр≥чна поставка товар≥в зд≥йс≠нюютьс¤ прот¤гом встановленого терм≥ну на основ≥ або одного кон≠тракту куп≥вл≥-продажу ≥ прикладених до нього угод про зустр≥чн≥, або угоди про авансов≥ закупки.Ќайб≥льш розповсюджен≥ види компенсац≥йних угод на комер≠ц≥йн≥й основ≥: угоди з частковою компенсац≥Їю ,угоди з повною компенсац≥Їю (припускають узгодженн¤ компенсац≥йноњ закуп≥вл≥, що р≥вна або перевищуЇ за варт≥стю поставку експортера);зустр≥чн≥ закупки (це комерц≥йн≥ угоди, що мають вигл¤д дек≥лькох зв'¤заних контракт≥в. угоди з передачею ф≥нансових достроков≥ авансов≥ закупки чи Ђпопередн¤ компенсац≥¤ї , викуп застар≥лоњ продукц≥њ ††3 угоди на основ≥ угод про виробниче сп≥вроб≥т≠ництво припускають, що поставки промислового устаткуванн¤ (сировини, технолог≥й) будуть оплачен≥ зустр≥чними поставками това≠р≥в, вироблених за допомогою придбаного устаткуванн¤. ƒо угод цього виду в≥днос¤тьс¤: довгостроков≥ компенсац≥йн≥ угоди з≥ зворотною закупкою то≠вар≥в ,угоди про Ђрозд≥л продукц≥њї ,операц≥њ з давальницькою сировиною

17. √рупа ≈ в≥дправленн¤ франко завод борт елеватор п≥дприемство

EXW ‘ранко-завод (м≥сце зазначене)

"‘ранко-завод" означаЇ, що зобов'¤занн¤ продавц¤ щодо поставки вважаЇтьс¤ виконаним п≥сл¤ того, ¤к в≥н надав покупцев≥ товар на своЇму п≥дприЇмств≥ (тобто на завод≥, фабриц≥, склад≥ ≥ т.д.). «окрема, продавець не в≥дпов≥даЇ за вантаженн¤ товар≥в та надан≥ покупцем транспортн≥ засоби або за очистку товар≥в в≥д мита на експорт (¤кщо не домовлено про ≥нше). ѕокупець несе вс≥ витрати ≥ ризики у зв'¤зку з перевезенн¤м товар≥в з п≥дприЇмств продавц¤ до м≥сц¤ призначенн¤. “аким чином, це правило передбачаЇ м≥н≥мальн≥ зобов'¤занн¤ дл¤ продавц¤. …ого не сл≥д використовувати, ¤кщо покупець не може пр¤мо або посередньо виконати експортн≥ формальност≥.

18. √рупа — основний фрахт сплачено

≤нкотермс, оф≥ц≥йн≥ правила ћ≥жнародноњ торговоњ палати дл¤ тлумаченн¤ торговельних терм≥н≥в, полегшують веденн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ѕосиланн¤ на ≤нкотермс-2000 в договор≥ куп≥вл≥-продажу ч≥тко визначаЇ в≥дпов≥дн≥ обов'¤зки стор≥н та зменшуЇ ризик юридичних ускладнень. —≤F ¬арт≥сть, страхуванн¤ ≥ фрахт (...пор≥ призначенн¤ зазначений)"¬арт≥сть, страхуванн¤ ≥ фрахт" означаЇ, що продавець мас так≥ ж зобов'¤занн¤, ¤к у випадку —F–, але з тим додатком, що в≥н повинен забезпечити морське страхуванн¤ дл¤ усуненн¤ ризик≥в загибел≥ або пошкодженн¤ товару при перевезенн≥. ѕродавець укладаЇ догов≥р страхуванн¤ ≥ сплачуЇ страховий внесок.

ѕокупець повинен мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно з умовою —≤F продавець повинен лише одержати страховку на м≥н≥мальне покритт¤. ”мова —≤F вимагаЇ, щоб продавець зд≥йснив очистку товару в≥д мита на експорт. ”мови можна використовувати т≥льки дл¤ морського ≥ внутр≥шнього водного транспорту. ¬ тих випадках, коли борт судна не служить практичн≥й мет≥, (наприклад, при перевезенн≥ типу "ро-ро" або в контейнерах), б≥льш прийн¤тним Ї терм≥н —≤–. —–“ ѕеревезенн¤ оплачене до (...м≥сце призначенн¤ зазначене)

"ѕеревезенн¤ оплачене до..." означаЇ, що продавець оплачуЇ фрахт- за перевезенн¤ товару до погодженого м≥сц¤ призначенн¤. –изик загибел≥ або пошкоджений чинару, а також будь-¤к≥ додатков≥ витрати, викликан≥ под≥¤ми, що в≥дбулис¤ п≥сл¤ поставки товару перев≥знику, переходить в≥д продавц¤ до покупц¤ п≥сл¤ поставки товару на збер≥ганн¤ перев≥знику. "ѕерев≥зник" означаЇ будь-¤ку особу, ¤ка зг≥дно з договором перевезенн¤ бере на себе зобов'¤занн¤ виконати або забезпечити виконанн¤ перевезенн¤ зал≥зницею або автомоб≥льним шл¤хом, морем, пов≥тр¤м, внутр≥шн≥м водним шл¤хом або сполучаючи ц≥ види перевезенн¤. якщо дл¤ перевезенн¤ до погодженого м≥сц¤ призначенн¤ використовуютьс¤ наступн≥ перев≥зники, то ризики переход¤ть при поставц≥ товару до першого перев≥зника. ”мова —–“ вимагаЇ, щоб продавець зд≥йснив очистку товару в≥д мита на експорт.÷ю умову можна використовувати дл¤ будь-¤кого виду перевезенн¤, включаючи складне транспортуванн¤. —≤– ѕеревезенн¤ ≥ страхуванн¤ оплачен≥ до (...м≥сце призначенн¤ зазначене) "ѕеревезенн¤ ≥ страхуванн¤ оплачен≥ до..." означаЇ, що продавець маЇ т≥ ж зобов'¤занн¤, ¤к у випадку умови —–“, але додатково в≥н повинен забезпечити страхуванн¤ вантажу дл¤ усуненн¤ ризик≥в покупц¤ в зв'¤зку ≥з загибеллю або пошкодженн¤м товару при перевезенн≥. ѕродавець укладаЇ догов≥р страхуванн¤ ≥ сплачуЇ страховий внесок. ѕокупець повинен мати на уваз≥, що у в≥дпов≥дност≥ з умовою —≤– продавець повинен отримати страховку т≥льки на м≥н≥мальне покритт¤. “ерм≥н —≤– вимагаЇ, щоб продавець зд≥йснив очистку товар≥в в≥д мита на експорт. ÷ей терм≥н можна використовувати дл¤ будь-¤кого виду перевезенн¤, включаючи перевезенн¤ р≥зними видами транспорту CFR ¬арт≥сть ≥ фрахт (порт призначенн¤ зазначений) "¬арт≥сть ≥ фрахт" означаЇ, що продавець зобов'¤заний сплатити витрати ≥ фрахт, необх≥дн≥ дл¤ поставки товару в погоджений порт призначенн¤, однак ризик загибел≥ або пошкодженн¤ товару, а також ризик будь-¤кого зб≥льшенн¤ витрат, викликаних под≥¤ми, що в≥дбулис¤ п≥сл¤ поставки товару на борт судна, переходить з продавц¤ на покупц¤ в момент переходу товару через поручн≥ судна в порту в≥двантаженн¤.

“ерм≥н CFR вимагаЇ, щоб продавець зд≥йснив очистку товару в≥д мита на експорт.

÷ю вимогу можна використовувати лише дл¤ морського й внутр≥шнього водного транспорту. ¬ тих випадках, коли борт судна не служить практичн≥й мет≥, наприклад, у випадку перевезенн¤ типу "ро-ро" або в контейнерах, прийн¤тн≥шим Ї терм≥н —–“.

19. √рупа F основний фрахт не сплачено

FCA ‘ранко-перев≥зник (м≥сце зазначене)

"‘ранко-перев≥зник" означаЇ, що зобов'¤занн¤ продавц¤ щодо поставки вважаЇтьс¤ виконаним п≥сл¤ передач≥ товару, очищеного в≥д мита на експорт, п≥д в≥дпов≥дальн≥сть перев≥зника, названого покупцем, у погодженому м≥сц≥ або пункт≥. якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого м≥сц¤ або зони пункт, де перев≥зник в≥зьме товар п≥д свою в≥дпов≥дальн≥сть. якщо зг≥дно з торговим звичаЇм потр≥бна допомога продавц¤ щодо укладенн¤ договору з перев≥зником (наприклад, у випадку використанн¤ зал≥зничного або пов≥тр¤ного транспорту), то продавець може д≥¤ти на ризик ≥ рахунок покупц¤.

÷ю умову можна використовувати дл¤ будь-¤кого виду транспорту, в тому числ≥ й комб≥нованого.

ѕ≥д перев≥зником розум≥ють будь-¤ку особу, ¤ка за договором перевезенн¤ зобов'¤зуЇтьс¤ виконати або забезпечити виконанн¤ перевезенн¤ зал≥зницею чи автомоб≥льним шл¤хом, морем, пов≥тр¤м, внутр≥шн≥ми (судноплавними) шл¤хами, або сполучаючи ц≥ способи. якщо покупець даЇ вказ≥вку продавцев≥ поставити вантаж ¤к≥йсь особ≥, наприклад, експедиц≥йному агентству, ¤ке не Ї перев≥зником, то продавець вважаЇтьс¤ таким, що виконав своЇ зобов'¤занн¤ по поставц≥ товару з моменту, коли в≥н опинитьс¤ на збер≥ганн≥ в ц≥Їњ особи.

"ћ≥сце навантаженн¤ (розвантаженн¤)" означаЇ зал≥зничну станц≥ю, товарну станц≥ю, контейнерний терм≥нал або дв≥р, багатоц≥льовий вантажний терм≥нал або будь-¤кий ≥нший приймальний пункт.

" онтейнер" включаЇ в себе будь-¤ке устаткуванн¤, використовуване дл¤ об'Їднанн¤ вантажу, наприклад, ус≥ типи контейнер≥в й(або) барж≥, незалежно в≥д того, прийн¤т≥ вони ћќ— (ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю по стандартизац≥њ) чи н≥, трейлери, кузови, устаткуванн¤ типу "ро-ро", рефрижератори, ≥ ц¤ умова стосуЇтьс¤ ус≥х вид≥в транспорту

FAS ‘ранко вздовж борту судна

(порт доставки зазначений)

"‘ранко вздовж борту судна" означаЇ, що продавець вважаЇтьс¤ виконуючим своњ ≥ '.м≥ по поставц≥, коли товар розм≥щено вздовж боргу судна на набережн≥й або на л≥хтерах ≥иому порту поставки. « цього моменту вс≥ витрати ≥ ризики загибел≥ або пошкодженн¤ - маЇ нести покупець.

“ерм≥н FA вимагаЇ, щоб покупець очистив товар в≥д мита дл¤ його експорту. ÷ю умову† використовувати в тому раз≥, ¤кщо покупець не може пр¤мо чи посередньо виконати р≥н≥ формальност≥.

”мови можна використовувати лише дл¤ морського або р≥чкового транспорту

Fќ¬ ‘ранко-борт (порт в≥двантаженн¤ зазначений)

"‘ранко-борт" означаЇ, що зобов'¤занн¤ щодо поставки вважаЇтьс¤ виконаним п≥сл¤ того, ¤к товар передано через поручн≥ судна в погодженому порту в≥двантаженн¤. ÷е означаЇ, що покупець повинен нести вс≥ витрати ≥ ризики загибел≥ або пошкодженн¤ товару в≥д цього моменту.

”мова Fќ¬ вимагаЇ, щоб продавець зд≥йснив очистку товару в≥д мита на експорт.

÷ю умову можна використовувати т≥льки дл¤ морського ≥ внутр≥шнього водного транспорт

20. √рупа ƒ прибутт¤

†

DAF ѕоставка до кордону (...м≥сце зазначене)

"ѕоставка до кордонуФ означаЇ, що обов'¤зки продавц¤ вважаютьс¤ виконаними у момент прибутт¤ товару, очищеного в≥д мита на експорт, у зазначений пункт ≥ м≥сце на кордон≥, однак до вступу на "митний кордон" крањни, зазначеноњ в договор≥. “ерм≥н "кордон" можна використовувати дл¤ будь-¤кого кордону, включаючи крањни експорту. “ому надзвичайно важливо, щоб розгл¤дуваний кордон був точно визначений шл¤хом зазначенн¤ в терм≥н≥ пункту ≥ м≥сц¤. ÷≥ умови призначен≥ дл¤ застосуванн¤ головним чином при перевезенн≥ товару зал≥зницею або автомоб≥льним транспортом, але вони можуть застосовуватис¤ незалежно в≥д способу перевезенн¤.

DES ƒоставлено франко-строп судно (...порт призначенн¤ зазначений)

"‘ранко-строп† судно"† означаЇ,† що зобов'¤занн¤† продавц¤† по† поставц≥† вважаЇтьс¤ виконаним п≥сл¤ того, ¤к товар наданий покупцю на борт судна не очищеним в≥д мита на ≥мпорт у погодженому порту призначенн¤. ѕродавець мас нести вс≥ витрати ≥ ризики, пов'¤зан≥ з доставкою товару в погоджений порт призначенн¤.

÷ей терм≥н можна використовувати т≥льки дл¤ морського або внутр≥шнього водного транспорту

†DEQ доставлено франко-набережна (мито сплачене) (порт призначенн¤ зазначений)

"ƒоставлено франко-набережна (мито сплачене)" означаЇ, що зобов'¤занн¤ продавц¤ по поставц≥ вважаЇтьс¤ виконаним п≥сл¤ того, ¤к в≥н надав товар у розпор¤дженн¤ покупц¤ на набережн≥й (товарн≥й пристан≥) у погодженому порту призначенн¤ й очищеним в≥д мита на ≥мпорт. ѕродавець повинен нести вс≥ ризики ≥ витрати, включаючи мита, податки та ≥нш≥ збори по доставц≥ туди товару.

÷ей терм≥н можна використовувати т≥льки дл¤ морського або внутр≥шнього водного транспорту.

DDU ƒоставлено, мито не сплачене (...м≥сце призначенн¤ зазначене)

"ƒоставлено, мито не сплачене" означаЇ, що зобов'¤занн¤ продавц¤ по поставц≥ вважаютьс¤ виконаними

п≥сл¤ того, ¤к в≥н надав товар у розпор¤дженн¤ покупц¤ в погодженому м≥сц≥ крањни ≥мпорту. ѕродавець повинен нести витрати ≥ ризики, пов'¤зан≥ з поставкою туди товару (за вин¤тком мита, податк≥в та ≥нших оф≥ц≥йних збор≥в, виплачуваних при ввоз≥), а також видатки ≥ ризики по виконанню митних формальностей. ѕокупець повинен оплатити будь-¤к≥ додатков≥ витрати ≥ нести будь-¤к≥ ризики, викликан≥ його нездатн≥стю вчасно очистити товар в≥д мита на ≥мпорт.

якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митн≥ формальност≥ й пон≥с викликан≥ цим витрати ≥ ризики, то це повинно бути роз'¤снено шл¤хом додаванн¤ сл≥в.

÷ю умову можна використовувати незалежно в≥д виду транспорту.

DDP ƒоставлено мито сплачено означаЇ, що продавець виконав своњ зобов¤занн¤ тод≥ коли в≥н надав товар у розпор¤дженн¤ покупц¤ в погодженому м≥сц≥ в крањн≥ ≥мпортера

“обто вс≥ витрати несе продавець

21. «м≥ст та умови транспортного забезпеченн¤

“ранспортне забезпеченн¤ Ч це перем≥щенн¤ товар≥в м≥ж двома або б≥льше крањнами св≥тового сп≥втовариства. ќсновна мета транспортного забезпеченн¤ - своЇчасне доставл¤нн¤ вантажу в ¤к≥сному стан≥ в к≥нцевий пункт призначенн¤. “ранспортне забезпеченн¤ «≈ƒ зд≥йснюЇть≠с¤ шл¤хом використанн¤ певних вид≥в транспорт≥в. ¬ за≠лежност≥ в≥д того ¤кий вид транспорту застосовуЇтьс¤ у «≈ƒ визначаЇтьс¤ характер транспортного забезпеченн¤.«окрема вид≥л¤ють:

1. ѕр¤ме транспортне забезпеченн¤ - це означаЇ, що зовн≥шньоеконом≥чна операц≥¤ обслуговуЇтьс¤ одним видом транспорту.

2. «м≥шане (комб≥новане) транспортне забезпеченн¤ - означаЇ, що у зовн≥шньоеконом≥чн≥й операц≥њ застосовуЇтьс¤ посл≥довно два або б≥льше вид≥в транспорту.

††††† 3.ѕр¤ме, зм≥шане транспортне забезпеченн¤ Ц означаЇ що у зовн≥шньоеконом≥чн≥й операц≥њ використовуЇтьс¤ дек≥лька вид≥в транспорту. јле при цьому перевезенн¤ вантажу оформлене одним транспортним документом.

ѕри використанн≥ транспортного забезпеченн¤ «≈ƒ за≠стосовуютьс¤ базов≥ умови поставок товар≥в в≥д продавц¤ до покупц¤. ¬ них визначаЇтьс¤:

1. ’то ≥ за ¤кий рахунок забезпечуЇ транспортуванн¤ товар≥в на територ≥њ крањни продавц¤, покупц¤, транзитних крањн.

2. ’то ≥ за чий рахунок забезпечуЇ перевезенн¤ товару морським, р≥чковим ≥ пов≥тр¤ним транспортом.

3. ќбов'¤зки продавц¤ по доставл¤нню вантажу в певне м≥сце.

4. ќбов'¤зки продавц¤ по упакуванню ≥ маркуванню товар≥в.

5. ќбов'¤зки продавц¤ по страхуванню товар≥в.

6. ќбов'¤зки стор≥н по оформленню комерц≥йноњ документац≥њ зг≥дно з вимогами м≥жнародноњ торг≥вл≥.

7. «аходи пов'¤зан≥ з≥ зменшенн¤м комерц≥йного ризику.

8.„ас ≥ м≥сце передач≥ товару в≥д продавц¤ до покупц¤.

важливе значенн¤ маЇ виб≥р виду транспортних заход≥в, що забезпечують зовн≥шньоеконом≥чну операц≥ю.

¬иб≥р виду транспорту передбачаЇ:

- визначенн¤ зм≥сту вантажу, що перевозитьс¤ (наприклад, товари, що швидко псуютьс¤, нафта);

- визначенн¤ в≥дстан≥ та маршруту перевезенн¤ вантажу;

- обл≥к часу, необх≥дного дл¤ доставки вантажу транспортним засобом;

- визначенн¤ вартост≥ перевезенн¤ товар≥в даним видом транспорту;

- забезпеченн¤ безпеки транспортуванн¤ вантажу.

22. ћорськ≥ перевезенн¤

ћорськ≥ перевезенн¤. Ќа них припадаЇ 60% обс¤гу вантажу, ¤к≥ перевоз¤тьс¤ м≥ж крањнами св≥тового сп≥вто≠вариства. ѕри зд≥йсненн≥ морських перевезень вид≥л¤ють:

≤. “рампове судноплавствоII. Ћ≥н≥йне судноплавство

“рампове судноплавство - це нерегул¤рн≥ рейси морських суден без ч≥ткого розкладу, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на основ≥ угоди м≥ж судновласником ≥ суб'Їктом «≈ƒ. “рампов≥ судна перевоз¤ть:

масов≥ вантаж≥ (л≥с, руду, вуг≥лл¤, зерно);генеральн≥ вантаж≥ - це упакован≥ та не упакован≥ товари, штучн≥ вантаж≥ (устаткуванн¤, х≥м≥кати, автомоб≥л≥);готова промислова продукц≥¤;нап≥вфабрикати;

“рампове судноплавство зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ укла≠данн¤ чартерних договор≥в, тобто догов≥р (контракт) м≥ж власником транспортного судна ≥ суб'Їктом «≈ƒ на пере≠везенн¤ вантажу.

ќсновна статт¤ чартерного договору - це оплата транспортних засоб≥в найманого дл¤ перевезенн¤ вантажу або фрахт.‘рахт Ч одна ≥з форм оплати морських перевезень вантажу, пасажир≥в або використанн¤ суден прот¤гом певного пром≥жку часу.

‘рахтуванн¤ Ц угода про найманн¤ судна дл¤ виконанн¤ рейсу чи р¤ду рейс≥в або на обумовлений пер≥од часу.

Ћ≥н≥йне судноплавство - це форма транспортних послуг, ¤ка забезпечуЇ регул¤рн≥ перевезенн¤ м≥ж зазна≠ченими портами генеральних вантаж≥в в≥дпов≥дно до роз≠кладу.

“ипи л≥н≥йного судноплавства:

1.† ќдносторонн≥й - обслуговуЇтьс¤ одним судновласником.

2. —п≥льний - обслуговуЇтьс¤ дек≥лькома компан≥¤ми на основ≥ угод м≥ж ними.

3. онференц≥йний - обслуговуЇтьс¤ перевезенн¤ ван≠тажу на океанських напр¤мах на основ≥ угод конференц≥й судновласницьких компан≥й.

ѕравовим документом, що регулюЇ л≥н≥йне судноплав≠ство Ї кодекс повед≥нки л≥н≥йних конференц≥й, ¤кий роз≠роблений у 1974р. в рамках ќќЌ. ¬ ньому в≥дм≥чаютьс¤ права, обов'¤зки, тарифн≥ ставки, калькул¤ц≥¤ перев≥зноњ ц≥ни.

ќплата за фрахт встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥, ¤к правило, в межах 3-5% в≥д декларованоњ вартост≥ вантажу, що пере≠возитьс¤.

ƒо переваг л≥н≥йного судноплавства в≥днос¤тьс¤: –егул¤рн≥сть. ƒотриманн¤ розкладу.—таб≥льн≥ ц≥ни.ѕеревезенн¤ спец≥ал≥зованого вантажу. Ўирока мережа агент≥в.—кладськ≥ прим≥щенн¤.Ќавантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ товару.

ѕри зд≥йсненн≥ морських перевезень використовуЇть≠с¤ коносамент - це документ, ¤кий видаЇ судновласник вантажов≥дправнику в п≥дтвердженн¤ прийн¤тт¤ вантажу дл¤ перевезенн¤ морським шл¤хом.

¬ ньому м≥ст¤тьс¤ в≥домост≥:ѕро назву судна.≤м'¤ та адреса власника судна.Ќазва порту навантаженн¤ та розвантаженн¤ товар≥в.ѕро суму плати за фрахт.ѕро м≥сце оплати фрахту.“а ≥нш≥ умови.

онтейнерн≥ перевезенн¤. ¬икористовуютьс¤ при пе≠ревезенн≥ генеральних вантаж≥в морським, зал≥зничним, автомоб≥льним транспортом. онтейнерн≥ перевезенн¤ вантаж≥в зд≥йснюЇтьс¤ в спец≥альних металевих контей≠нерах.ѕереваги контейнерних перевезень:≈коном≥¤ часу на навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ товару. Ћегко п≥ддаЇтьс¤ складуванню.ѕросте упакуванн¤.«меншенн¤ ризику втрат. «б≥льшенн¤ ступеню безпеки перевезень.¬икористанн¤ зб≥рних контейнер≥в дл¤ перевезень дек≥лькох парт≥й вантажу.«апоб≥ганн¤ псуванню вантажу.

ѕри перевезенн≥ контейнер≥в морським транспортом використовуютьс¤ р≥зн≥ види останнього.

23. Ћ≥н≥йне судноплавство

Ћ≥н≥йне судноплавство - це форма транспортних послуг, ¤ка забезпечуЇ регул¤рн≥ перевезенн¤ м≥ж зазна≠ченими портами генеральних вантаж≥в в≥дпов≥дно до роз≠кладу.“ипи л≥н≥йного судноплавства: ќдносторонн≥й - обслуговуЇтьс¤ одним судновласником.—п≥льний - обслуговуЇтьс¤ дек≥лькома компан≥¤ми на основ≥ угод м≥ж ними. онференц≥йний - обслуговуЇтьс¤ перевезенн¤ ван≠тажу на океанських напр¤мах на основ≥ угод конференц≥й судновласницьких компан≥й.ѕравовим документом, що регулюЇ л≥н≥йне судноплав≠ство Ї кодекс повед≥нки л≥н≥йних конференц≥й, ¤кий роз≠роблений у 1974р. в рамках ќќЌ. ¬ ньому в≥дм≥чаютьс¤ права, обов'¤зки, тарифн≥ ставки, калькул¤ц≥¤ перев≥зноњ ц≥ни.ќплата за фрахт встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥, ¤к правило, в межах 3-5% в≥д декларованоњ вартост≥ вантажу, що пере≠возитьс¤.ƒо переваг л≥н≥йного судноплавства в≥днос¤тьс¤:–егул¤рн≥сть.ƒотриманн¤ розкладу.—таб≥льн≥ ц≥ни.ѕеревезенн¤ спец≥ал≥зованого вантажу.Ўирока мережа агент≥в.—кладськ≥ прим≥щенн¤.Ќавантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ товару. ѕри зд≥йсненн≥ морських перевезень використовуЇть≠с¤ коносамент - це документ, ¤кий видаЇ судновласник вантажов≥дправнику в п≥дтвердженн¤ прийн¤тт¤ вантажу дл¤ перевезенн¤ морським шл¤хом.¬ ньому м≥ст¤тьс¤ в≥домост≥:ѕро назву судна.≤м'¤ та адреса власника судна.Ќазва порту навантаженн¤ та розвантаженн¤ товар≥в.ѕро суму плати за фрахт.ѕро м≥сце оплати фрахту.“а ≥нш≥ умови. оносамент, ¤к правило, складаЇтьс¤ ≥з трьох ориг≥≠нал≥в ≥ трьох коп≥й.

24. “рампове судноплавство

нап≥вфабрикати;продукти харчуванн¤. “рампове судноплавство зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ укла≠данн¤ чартерних договор≥в, тобто догов≥р (контракт) м≥ж власником транспортного судна ≥ суб'Їктом «≈ƒ на пере≠везенн¤ вантажу. ќсновна статт¤ чартерного договору - це оплата транспортних засоб≥в найманого дл¤ перевезенн¤ вантажу або фрахт. ‘рахт Ч одна ≥з форм оплати морських перевезень вантажу, пасажир≥в або використанн¤ суден прот¤гом певного пром≥жку часу.

‘рахтуванн¤ Ц угода про найманн¤ судна дл¤ виконанн¤ рейсу чи р¤ду рейс≥в або на обумовлений пер≥од часу. ¬иди фрахтуванн¤ суден: ‘рахтуванн¤ на один рейс.

‘рахтуванн¤ на посл≥довн≥ рейси (тобто дек≥лька рейс≥в).‘рахтуванн¤ по генеральному контракту означаЇ зд≥йсненн¤ перевезенн¤ вантажу в† певний пром≥жок часу. ‘рахтуванн¤ на умовах Ђтайм-чартерї - це догов≥р про оренду судна, ¤кий використовуЇтьс¤ в будь-¤ких на≠пр¤мах суб'Їктом «≈ƒ.

‘рахтуванн¤ на умовах Ђ димайз-чартер ї - це догов≥р про оренду судна на певний пром≥жок часу, коли суб'Їкт «≈ƒ несе вс≥ витрати на його отриманн¤.

‘рахтуванн¤ на умовах Ђбербоут-чартерї- це оренда судна без ек≥пажу.

¬ ньому м≥ст¤тьс¤ в≥домост≥:

1. ѕро назву судна.

2. ≤м'¤ та адреса власника судна.

3. Ќазва порту навантаженн¤ та розвантаженн¤ товар≥в.

4. ѕро суму плати за фрахт.

5. ѕро м≥сце оплати фрахту.

6. “а ≥нш≥ умови.

25. «ал≥зничн≥ перевезенн¤.

«ал≥зничн≥ перевезенн¤. ÷е перевезенн¤ товар≥в по за≠л≥зниц≥ ≥з крањни в крањну. ќсновний документ, ¤кий ви≠користовуЇтьс¤ при зал≥зничних перевезенн¤х Ї зал≥знич≠на накладна.

‘ункц≥њ, зал≥зничноњ накладноњ:

1. ÷е угода про перевезенн¤.

2. ÷е документ на розпор¤дженн¤ товаром.

3. ÷е документ, що п≥дтверджуЇ прийн¤тт¤ вантажу дл¤ перевезенн¤.

«ал≥зничн≥ перевезенн¤ регулюютьс¤ м≥жнародними конвенц≥¤ми.

«окрема:

™вропейськ≥ крањни керуютьс¤ конвенц≥Їю про м≥жна≠родн≥ зал≥зничн≥ перевезенн¤ ( ќ“»‘). ”часниками ќ“»‘ Ї 33 крањни ™вропи, јз≥њ, јфрики.

ќ“»‘ включаЇ:

”мови перевезенн¤ вантажу.

—тавки платеж≥в перевезень.

“ерм≥ни доставки вантажу.

–озм≥р в≥дпов≥дальност≥ зал≥зниц≥ у випадку незбереженн¤ вантажу, що перевозитьс¤.

ѕоложенн¤ ќ“»‘, њњ службов≥ ≥нструкц≥њ використо≠вуютьс¤ при перевезенн≥ вантажу зал≥зничним транспор≠том ≥з ”крањни та в ”крањну.

26. ѕов≥тр¤н≥ перевезенн¤

ѕов≥тр¤н≥ перевезенн¤ Ч це перевезенн¤ вантажу м≥ж крањнами пов≥тр¤ним транспортом.

ќсновний документ в ав≥аперевезенн¤х - ав≥анакладна. ¬она виконуЇ функц≥њ:

1. ”годи про пов≥тр¤не перевезенн¤.

2. “оваророзпор¤джувального документу.

3.–озписку ав≥акомпан≥й про прийн¤тт¤ вантажу дл¤ перевезень.

4.ћитноњ декларац≥њ.

јв≥анакладна складаЇтьс¤ ≥з трьох коп≥й, ¤к≥ надають≠с¤ в≥дправников≥, одержувачу, перев≥знику, аеропорту, митниц≥, тощо. ѕлата за ав≥аперевезенн¤ розраховуЇтьс¤ по ваз≥ в к≥лограмах. ѕри цьому вага округл¤Їтьс¤ до 0,5 кг у б≥льшу сторону. ƒо ав≥анакладноњ додаютьс¤ товаро-розпор¤джувальн≥ документи (листи упакуванн¤, серти≠ф≥кати та ≥нш≥).

27. ћ≥жнародн≥ автоперевезенн¤

јвтомоб≥льн≥ перевезенн¤

ќсновним документом, ¤кий використовуЇтьс¤ в автомо≠б≥льному перевезенн≥ - це товаротранспортна накладна.

њњ функи≥њ:

1. ÷е догов≥р про перевезенн¤.

2. ÷е товаророзпор¤джувальний документ.

3. ÷е розписка.

јвтомоб≥льн≥ перевезенн¤ регулюютьс¤ конвенц≥Їю про догов≥р м≥жнародних перевезень вантаж≥в автомоб≥ль≠ним транспортом.

ќплата автомоб≥льних перевезень зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпо≠в≥дно до автомоб≥льних тариф≥в. ¬они встановлюютьс¤ в розрахунку за перевезенн¤ одн≥Їњ тонни вантажу на певну в≥дстань.

јвтомоб≥льн≥ тарифи можуть також включати:

- надбавки;

- знижки;

- з встановленими сумами автомоб≥льних тариф≥в.

ѕри зд≥йсненн≥ автомоб≥льних перевезень пор¤д з автотран≠спортною накладною використовуютьс¤ так≥ документи:

1. Ћисти упакуванн¤.

2. ¬≥двантажувальн≥ специф≥кац≥њ.
3.—ертиф≥кати ¤кост≥.

4. ≤нш≥ документи, ¤к≥ необх≥дно надати, зг≥дно з на≠ц≥ональним законодавством крањни при введенн≥ товару на њњ митну територ≥ю або при транзит≥ товару.

28. –изики в «≈ƒ

«д≥йсненн¤ «≈ƒ пов'¤зане з необх≥дн≥стю прийманн¤ ризикованих р≥шень, тобто таких ¤к≥ не гарантують повне виконанн¤ ц≥лей «≈ƒ. ѕ≥д ризиками у «≈ƒ розум≥ють:

1. –изик - це загроза втрат ресурс≥в, додаткових витрат, недоотриманн¤ прибутку суб'Їктами «≈ƒ.

2. –изик - це непередбачуван≥сть зовн≥шньоеконом≥ч≠ноњ операц≥њ.

3. –изик - це неповна в≥дом≥сть про ефективн≥сть операц≥й, ¤к≥ плануютьс¤ та провод¤тьс¤ в процес≥ зд≥йсненн¤ «≈ƒ.

¬ св≥тов≥й практиц≥ врахуванн¤ ризик≥в в «≈ƒ маЇ дуже важливе значенн¤, оск≥льки майже 40% комерц≥йних опе≠рац≥й зак≥нчуютьс¤ невдачею через недостатнЇ врахуван≠н¤ та управл≥нн¤ ризиками.

«агальн≥ причини виникненн¤ ризик≥в:

1. ѕост≥йна нестаб≥льн≥сть економ≥чних процес≥в в крањ≠нах св≥тового сп≥втовариства.

2. Ќедостатн¤ по≥нформован≥сть про економ≥ки крањн св≥ту.

3. ¬≥дсутн≥сть ч≥тких ц≥лей д≥¤льност≥ суб'Їкта «≈ƒ.

4. Ќа¤вн≥сть комерц≥йноњ таЇмниц≥ про д≥¤льн≥сть суб'Їкта «≈ƒ.

–азом ≥з загальними ≥снують конкретн≥ джерела ви≠никненн¤ ризик≥в в «≈ƒ. ƒо них належать:

I. ‘≥нансов≥ умови ризик≥в «≈ƒ. ≤нфл¤ц≥¤ та зростанн¤ ц≥н. Ѕанкрутство покупц≥в. «м≥на курсу валют.

II. ≈коном≥чн≥ фактори, ¤к≥ обумовлюють ризик≥ «≈ƒ.

≈коном≥чна нестаб≥льн≥сть.

«ниженн¤ темп≥в виробництва (в сусп≥льств≥ в ц≥лому).

«ниженн¤ темп≥в розвитку експортного виробництва.

«ниженн¤ р≥вн¤ доход≥в населенн¤.

III. –изики, пов'¤зан≥ з управл≥нн¤м «≈ƒ.

Ќев≥рний виб≥р партнера.

Ќезнанн¤ повноњ компетенц≥њ партнера.

ѕомилки в вибор≥ форми «≈ƒ.

ѕомилки у вибор≥ виконавц≥в «≈ƒ.

IV. ѕол≥тичн≥ фактори ризик≥в в «≈ƒ.

V. ‘актори ризику, пов'¤зан≥ з орган≥зац≥Їю «≈ƒ.

VI. ‘актори ризику, що впливають на ушкодженн¤ матер≥альних ц≥нностей.

VII. —тих≥йн≥ лиха ¤к джерело ризику в «≈ƒ.

VIII. ≈колог≥чн≥ умови ¤к джерело ризику в «≈ƒ.

IX. —оц≥альн≥ чинники ризик≥в у «≈ƒ.

ќсновна мета регулюванн¤ ризик≥в в «≈ƒ - це за≠хист суб'Їкта «≈ƒ в≥д збитк≥в та м≥н≥м≥зац≥¤ витрат пов'¤заних ≥з зд≥йсненн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ операц≥њ.

29. ¬иди ризик≥в в «≈ƒ

Ќа сьогодн≥ 80% суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ в крањнах св≥тового сп≥втовариства зд≥йснюють зовн≥шньо≠економ≥чноњ операц≥њ. ÷¤ д≥¤льн≥сть пов'¤зана з великою к≥льк≥стю ризик≥в. ¬ «≈ƒ нараховуЇтьс¤ близько 150 вид≥в ризик≥в. ќсновн≥ види ризик≥в: –изики, пов'¤зан≥ з вибором крањни зд≥йсненн¤ зовн≥≠шньоеконом≥чноњ операц≥њ. –изики, пов'¤зан≥ з вибором ≥ноземного партнера. ћаркетингов≥ ризики. “ранспортн≥ ризики. –изики пов'¤зан≥ з укладанн¤м ћ√ . омерц≥йн≥ ризики в «≈ƒ. –изики, пов'¤зан≥ з митним регулюванн¤м.≤. –изики, пов'¤зан≥ з вибором крањни зд≥йсненн¤ зов≠н≥шньоеконом≥чноњ операц≥њ под≥л¤ютьс¤ на: ѕол≥тичн≥ ризики. ћакроеконом≥чн≥ ризики.. ѕол≥тичн≥ ризики - це можлив≥сть виникненн¤ збитк≥в або скороченн¤ розм≥р≥в прибутку ¤к насл≥док дер≠жавноњ пол≥тики. . ћакроеконом≥чн≥ ризики - це ризики, ¤к≥ характе≠ризують загальний економ≥чний р≥вень розвитку крањни. ƒо них в≥днос¤тьс¤;—тан внутр≥шньоњ економ≥ки крањни-суб'Їкта «≈ƒ.«аборгован≥сть крањни.II. –изики пов'¤зан≥ з вибором ≥ноземного партнера щоб зменшити ризик, пов'¤за≠ний з над≥йн≥стю ≥нформац≥њ партнера та про нього, необх≥≠дно знати наступне: ’арактер партнера .‘≥нансов≥ можливост≥ партнера ќц≥нка майна партнера

«абезпечен≥сть партнера онкурентноздатн≥сть партнера.ћаркетингов≥ ризики ÷≥ ризики пов'¤зан≥ з просуванн¤м та реал≥зац≥Їю то≠вар≥в на св≥тових ринках.ћаркетингов≥ ризики под≥л¤ютьс¤ на 3 види: ≤нформац≥йний ризик. ≤нновац≥йний ризик. √алузевий ризик.IV.“ранспортн≥ ризики ѓх класиф≥кац≥¤ надана в ≤нкотермс 2000. ÷≥ ризики м≥ст¤тьс¤ в ус≥х 13 умовах поставок товар≥в. ќсновний критер≥й визначенн¤ ризику пол¤гаЇ в тому, що його несе продавець або покупець лише в тому випад≠ку, коли товар знаходитьс¤ в його розпор¤дженн≥ ≥ в≥н Ї його власником.V.–изики, пов'¤зан≥ з укладанн¤м ћ√ VI. омерц≥йн≥ ризики в «≈ƒ VII.–изики, пов'¤зан≥ з митним регулюванн¤м
ЌесвоЇчасна сертиф≥кац≥¤ товар≥в. Ќеправильний розрахунок митних збор≥в, акцизу, пдв. Ќедотриманн¤ митного законодавства.

30. ”правл≥нн¤ ризиками «≈ƒ

–≥вень ризик≥в в «≈ƒ може зм≥нюватис¤. Ќа зростанн¤ ризик≥в впливають:

1. –аптове виникненн¤ проблем (виробничих, пол≥тич≠них, соц≥альних):

2. Ќереальн≥сть виконанн¤ поставлених задач у зв'¤з≠ку з≥ зм≥нами обставин.

3. Ќедосконале законодавство.

4.†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ¬≥дсутн≥сть додатковоњ ≥нформац≥њ.
”правл≥нн¤ ризиками направлено на зниженн¤ њх р≥вн¤.

ќсновн≥ правила управл≥нн¤ ризиками в «≈ƒ (зни≠женн¤ ризик≥в):

Ќе можна ризикувати б≥льше, ан≥ж це може дозволити власний кап≥тал.

Ќеобх≥дно думати про насл≥дки ризику.

Ќе можна ризикувати б≥льшим заради малого.

ѕозитивне р≥шенн¤ про проведенн¤ зовн≥шньоеконом≥≠чноњ операц≥њ приймаЇтьс¤ лише за в≥дсутност≥ суттЇвих сумн≥в≥в.

«а на¤вност≥ суттЇвих сумн≥в≥в приймаЇтьс¤ негативне р≥шенн¤.

¬ будь-¤к≥й ситуац≥њ завжди шукати варто р≥шенн¤, ¤ке б задовольн¤ло суб'Їкт≥в «≈ƒ.

ќсновн≥ принципи стратег≥њ управл≥нн¤ ризиками в «≈ƒ:

1. ћаксимум виграшу.

2. ќптимальне поЇднанн¤ виграшу та розм≥ру ризику.

3. ќптимальна ≥мов≥рн≥сть отриманн¤ результату в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ операц≥њ.

† 4. ƒопустиме коливанн¤ отриманн¤ результату в≥д зов≠н≥шньоеконом≥чноњ операц≥њ.

ќсновн≥ методи зниженн¤ ризику в «≈ƒ:

1. ¬иключенн¤ ризику - це в≥дмова в≥д проведенн¤ будь-¤ких д≥й, пов'¤заних з можлив≥стю по¤ви ризику в «≈ƒ.

2. «меншенн¤ ризику передбачаЇ прийн¤тт¤ р≥шень, ¤к≥ призвод¤ть до зниженн¤ р≥вн¤ втрат.

3. ѕрийн¤тт¤ ризику означаЇ, що п≥дприЇмець бере на себе повну в≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ зовн≥шньоеко≠ном≥чноњ операц≥њ та ризики пов'¤зан≥ з нею.

4. ѕередача ризику означаЇ, що п≥дприЇмець передаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за ризик ≥ншому партнеру або ≥ншому суб'Їкту господарськоњ д≥¤льност≥.

«асоби зменшенн¤ ризику в «≈ƒ:

1. ƒиверсиф≥кац≥¤ - це розширенн¤ асортименту.

2. Ћ≥м≥туванн¤ (обмеженн¤) вид≥в д≥¤льност≥ або обс¤г≥в продукц≥њ, що випускаЇтьс¤.

3. —амострахуванн¤.

4. —трахуванн¤.

≈тапи управл≥нн¤ ризиками в «≈ƒ:

1. —творенн¤ бази дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про допус≠тим≥сть конкретного ризику в «≈ƒ.

2. ќц≥нка ризик≥в в «≈ƒ.

3. ќзнайомленн¤ з оц≥нкою ризик≥в покупц≥в.

4. –озробка метод≥в урахуванн¤ ризик≥в та њх насл≥дк≥в.

5. ќперативне регулюванн¤ ризик≥в на основ≥ своЇчас≠ноњ ≥нформац≥њ.

6. —творенн¤ метод≥в зменшенн¤ ризик≥в.

7. ћоделюванн¤ ризик≥в за допомогою ≈ќћ.

8. адрове забезпеченн¤ управл≥нн¤ ризиками в «≈ƒ.

31. ќподаткуванн¤ в «≈ƒ

ѕодатки це обовТ¤зков≥ платеж≥ ¤к≥ ст¤гуютьс¤ державою з населенн¤ орган≥зац≥й установ, п≥дприЇмств у законодавчому пор¤дку. ќсновн≥ принципи оподаткуванн¤ в ”крањн≥: 1. —таб≥льн≥сть податк≥в 2. Ќезм≥нн≥сть податковоњ ставки прот¤гом певного пер≥оду часу. 3. обовТ¤зков≥сть сплати податк≥в вс≥ма субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥. 4. ѕринцип соц справедливост≥ (вс≥ знаход¤тьс¤ у р≥вних умовах ≥ сплачують однаков≥ податки). 5 ѕринцип стимулюванн¤ оподаткуванню ( податки повинн≥ стимулювати розвиток в≥дпов≥дних вид≥в виробництва)

ѕринципи оподаткуванн¤ зед в ”крањн≥. 1. ѕодатки ≥ п≥льги субТЇктам «≈д встановлюЇ ≥ в≥дм≥н¤Ї лише ¬– 2. —тавки податк≥в ≥ п≥льг встановлюЇ ¬–. –≥вень ставок на таких умовах. а) необх≥дн≥сть дос¤гненн¤ самоокупност≥ субТЇкт≥в «≈ƒ. б)забезпеченн¤ самоф≥нансуванн¤ субТЇкт≥в «≈ƒ (р≥вень рентабельност≥ б≥льше 25%) 3. —таб≥льн≥сть податк≥в дл¤ субТЇкт≥в «≈д гарантуЇтьс¤ державою на 5 рок≥в.4. «аборона встановлювати ≥нш≥ податки кр≥м тих що визначен≥ ¬– 5. —тавки податк≥в дл¤ субТЇкт≥в «≈д повинн≥ стимулювати експорт готовоњ продукц≥њ а не сировини.

32. ќсновн≥ види податк≥в

ƒл¤ субТЇкт≥в «≈ƒ ≥снують 4 основн≥ види податк≥в. ÷е ѕƒ¬ ¤ке складаЇ 20%, мито в≥д 5 до 90%, акцизний зб≥р 10 Ц 90 % та митний зб≥р ¤кий залежить в≥д митноњ форми вартост≥ ( ¤кщо митна варт≥сть 100-1000 дол. то 5% ставка митного збору ¤кщо митна варт≥сть б≥льше 1000 дол. то 0,2% але не менше 30 дол. ≥ не б≥льше 1000 дол.

33. ѕ≥льги при оподаткуванн≥

†ѕодатков≥ п≥льги можуть мати так≥ субТЇкти «≈ƒ. 1. —убТЇкти «≈д у ¤ких обс¤г експорту перевищюЇ обс¤г ≥мпорту. 2. —уб «≈д у ¤ких обс¤г експорту складаЇ неменше 5% обс¤гу товар≥в що нереал≥зован≥. ѕод. п≥льги надаютьс¤ субТЇктам «≈ƒ ¤к≥ експортують науков≥ товари л≥ценз≥њ патенти, науково м≥стк≥ товари (електронно обчислювальна техн≥ка нов≥ матер≥али сучасн≥ прилади) ѕодатков≥ п≥льги субТЇктам «≈д на практиц≥ застосовуютьс¤ у вигл¤д≥ норм прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в. “ак≥ норми прискореноњ амортизац≥њ встановлютьс¤ таким субТЇктам «≈д ¤к≥ використовують в≥дпов≥дн≥ основн≥ фонди дл¤ виробництва експортних товар≥в. Ќорми прискореноњ амортизац≥њ встановлютьс¤ дл¤ тих фонд≥в ¤к≥ створено за рахунок ≥нвестиц≥й умовою Ї те що вони повинн≥ використовуватис¤ у виробництв≥ експортних товар≥в. “ак≥ норми встановлютьс¤ на ≥мпортне устаткуванн¤ ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ виробництва експортних товар≥в.

34. «м≥ст принципи органи митного контролю

ћитне регулюванн¤ це в≥дносини ¤к≥ виникають м≥ж державою ≥ субТЇктами «≈ƒ з приводу перетину нац кордону товарами, кап≥талами послугами.

≤снуЇ два р≥вн¤ митного регулюванн¤ 1. ћ≥жнародний р≥вень передбачаЇ зд≥йсненн¤ митного регулюванн¤ шл¤хом прийн¤тт¤ р≥шень в≥дпов≥дних м≥жнародних орган≥зац≥й зокрема —ќ“. 2. Ќац≥ональний базуЇтьс¤ на в≥дпов≥дних актах нац законодавства: 1.митний кодекс ”крањни 2. «акон украњни про Їдиний митний тариф. 3 . ≤нш≥ нормативно правов≥ акти. ќсновн≥ принципи митного регулюванн¤ . 1. ћитну пол≥тику визначаЇ ¬–. 2. ћитне регулюванн¤ передбачаЇ оподаткуванн¤ товар≥в що ввоз¤тьс¤ вивоз¤тьс¤ ≥ транспортуютьс¤. 3. —тавки митного тарифу един≥ дл¤ вс≥х субТЇкт≥в «≈ƒ. 4 ” ¬≈з встановлюЇтьс¤ спец≥альний митний контроль що передбачаЇ п≥льги.5 ¬веденн¤ в д≥ю митних правил передбачаЇ њх публ≥кац≥ю за 45 д≥б до впровадженн¤.

ћитний контроль зд≥йснюЇтьс¤ державною митною службою њњ структура маЇ вигл¤д: 70 митниць 230 митних переход≥в понад 20 тис митник≥в довжина кордону 8 тис км.

ћитний контроль включаЇ 3 стад≥њ: 1. «аповненн¤ митних документ≥в. ƒекларац≥¤. 2. ѕроведенн¤ митного огл¤ду товару що п≥дл¤гаЇ експорту чи ≥мпорту.3. —плата мита .

35. —истема митних податк≥в та митних збор≥в

ћитний податок це податок ¤кий сплачуЇтьс¤ при перетин≥ товарами митного кордону певноњ крањни. ¬иди митних платеж≥в. 1. јдвалорне мито це податок ¤ких нараховуЇтьс¤ ¤к % в≥д вартост≥ товару що п≥дл¤гаЇ експорту чи ≥мпорту.2. —пециф≥чне мито тариф ¤кий застосовуЇтьс¤ до перел≥ку товар≥в що п≥дл¤гають експорту чи ≥мпорту ≥з зазначенн¤м проти кожного з них розм≥ру митного податку у вигл¤д≥ грошовоњ суми в≥д одиниц≥ товару.3. омб≥новане мито це податок у ¤кому поЇднан≥ принципи нарахуванн¤ адвалерного ≥ специф≥чного мита. 4. —езонне мито ст¤гуЇтьс¤ з товар≥в що мають сезонний характер. 5. јнтидемп≥нгове мито застосовуЇтьс¤ дл¤ субТЇкт≥в «≈д що порушують антидемп≥нгове законодавство. —плачуючи р≥зницю м≥ж р≥вн¤ми ц≥н. 6. омпенсац≥йне мито це податок ¤кий встановлюЇтьс¤ зверху встановленого вв≥зного мита (ст¤гуЇтьс¤ з тих субТЇкт≥ зед ¤к≥ отримали субсид≥њ дл¤ розвитку експортного виробництва.

ћитн≥ збори це суми митних платеж≥в ¤к≥ ст¤гуютьс¤ ≥з субТЇкт≥в «≈ƒ при перетин≥ товарами митного кордону певноњ крањни. ћитн≥ збори це оплата послуг що надають субТЇктам «≈д прац≥вники митниц≥. ќсновно р≥зницею м≥ж митними податками ≥ митними зборами Ї те що податки обовТ¤зково поступають до держ бюджету а збори йдуть на утриманн¤ митноњ служби. ¬иди митних збор≥в 1. марочний 2. сан≥тарний 3. зб≥р за розм≥щенн¤ товар≥в на складах. 4. зб≥р за збереженн¤ вантажу.

36. ™диний митний тариф ”крањни

ћито, що ст¤гуЇтьс¤ митницею, ¤вл¤Ї собою податок на товари та ≥нш≥ предмети, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни.†

«аконом Дѕро ™диний митний тарифФ визначений пор¤док формуванн¤ та застосуванн¤ ™диного митного тарифу ”крањни при ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни та вивезенн≥ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ товар≥в та ≥нших предмет≥в встановлюЇтьс¤ з метою обкладенн¤ митом зазначених товар≥в та ≥нших предмет≥в.† —ферою д≥њ «акону Дѕро ™диний митний тарифФ Ї Їдина митна територ≥¤ ”крањни.† ћитне обкладенн¤ на територ≥њ спец≥альних митних зон регулюЇтьс¤ «аконом Дѕро ™диний митний тарифФ, ≥ншими законами ”крањни та м≥жнародними договорами, ¤к≥ встановлюють спец≥альний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.†† ™диний митний тариф ”крањни - це систематизований зв≥д ставок мита, ¤ким обкладаютьс¤ товари та ≥нш≥ предмети, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни або вивоз¤тьс¤ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ.† ™диний митний тариф ”крањни встановлюЇ на Їдин≥й митн≥й територ≥њ ”крањни обкладенн¤ митом предмет≥в, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни або вивоз¤тьс¤ з ц≥Їњ територ≥њ.† ™диний митний тариф ”крањни базуЇтьс¤ на м≥жнародно визнаних нормах ≥ розвиваЇтьс¤ у напр¤м≥ максимальноњ в≥дпов≥дност≥ до загальноприйн¤тих у м≥жнародн≥й практиц≥ принцип≥в ≥ правил митноњ справи.† —тавки ™диного митного тарифу ”крањни Ї Їдиними дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥, орган≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ та територ≥ального розташуванн¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законами ”крањни та њњ м≥жнародними договорами.† ™диний митний тариф затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.†† “овари та ≥нш≥ предмети, що ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни ≥ вивоз¤тьс¤ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ, п≥дл¤гають обкладенню митом, ¤кщо ≥нше не передбачено «аконом Дѕро ™диний митний тарифФ.†††† †

37. ћито ¬иди мита

ћитн≥ тарифи складаютьс¤ з конкретних ставок мита. ћито - це податок, ¤кий ст¤гуЇтьс¤ митними органами з товар≥в, що вивоз¤тьс¤ або ввоз¤тьс¤ на територ≥ю крањни. «апровадженн¤ мита спри¤Ї захисту нац≥ональних виробник≥в в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ, забезпечуЇ надходженн¤ кошт≥в до державного бюджету, пол≥пшуЇ умови доступу нац≥ональних товар≥в на заруб≥жн≥ ринки. ” м≥жнародн≥й практиц≥ застосовуЇтьс¤ експортне, ≥мпортне, транзитне, антидемп≥нгове, компенсац≥йне та ≥нш≥ види мита. Ќайб≥льш широко в процес≥ державного регулюванн¤ зовн≥шньоторговельних операц≥й використовуЇтьс¤ ≥мпортне (вв≥зне) мито, експортне (вив≥зне) мито застосовують лише окрем≥ крањни переважно до товар≥в традиц≥йного експорту.
¬еличина мита визначаЇтьс¤ за допомогою ставок, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на адвалорн≥ (процентн≥), специф≥чн≥ та комб≥нован≥. ¬ окремих випадках використовуютьс¤ ставки зм≥шаного типу (комб≥нован≥), коли товар одночасно обкладаЇтьс¤ адвалорними ≥ специф≥чними видами

ћито, що ст¤гуЇтьс¤ митницею, ¤вл¤Ї собою податок на товари та ≥нш≥ предмети, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни.† ¬иди ≥ ставки мита †††¬ ”крањн≥ застосовуютьс¤ так≥ види мита:†

адвалерне, що нараховуЇтьс¤ у в≥дсотках до митноњ вартост≥ товар≥в† специф≥чне, що нараховуЇтьс¤ у встановленому грошовому розм≥р≥ на одиницю товар≥в та ≥нших предмет≥в, комб≥новане, що поЇднуЇ обидва ц≥ види митного обкладенн¤.

¬в≥зне мито ††¬в≥зне мито нараховуЇтьс¤ на товари та ≥нш≥ предмети при њх ввезенн≥ на митну територ≥ю ”крањни. ¬в≥зне мито Ї диференц≥йованим:† в раз≥ встановленн¤ будь-¤кого спец≥ального преференц≥йного митного режиму зг≥дно з м≥жнародними договорами за участю ”крањни, застосовуютьс¤ преференц≥йн≥ ставки вв≥зного мита, передбачен≥ ™диним митним тарифом ”крањни; режимом найб≥льшого спри¤нн¤, котрий означаЇ, що ≥ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ цих крањн або союз≥в мають п≥льги щодо мит, до решти товар≥в та ≥нших предмет≥в застосовуютьс¤ повн≥ (загальн≥) ставки вв≥зного мита.

¬ив≥зне мито †¬ив≥зне мито нараховуЇтьс¤ на товари та ≥нш≥ предмети при њх вивезенн≥ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни.† —езонне мито ††Ќа окрем≥ товари та ≥нш≥ предмети може встановлюватис¤ сезонне вв≥зне ≥ вив≥зне мито на строк не б≥льше чотирьох м≥с¤ц≥в з моменту њх встановленн¤.††††

ќсоблив≥ види мита « метою захисту економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни, украњнських виробник≥в та у випадках, передбачених законами ”крањни спец≥альне мито;† антидемп≥нгове мито;† компенсац≥йне мито.†† —пец≥альне мито застосовуЇтьс¤:† ¤к зас≥б захисту украњнських виробник≥в;† ¤к заходи у в≥дпов≥дь на дискрим≥нац≥йн≥ та (або) недружн≥ д≥њ ≥нших держав.

јнтидемп≥нгове мито застосовуЇтьс¤ у раз≥ ввезенн¤ на митну територ≥ю ”крањни товар≥в, ¤к≥ Ї об'Їктом демп≥нгу, ¤ке запод≥юЇ шкоду нац≥ональному товаровиробнику.

омпенсац≥йне мито застосовуЇтьс¤ у раз≥ ввезенн¤ на митну територ≥ю ”крањни товар≥в, ¤к≥ Ї об'Їктом субсидованого ≥мпорту, ¤ке запод≥юЇ шкоду нац≥ональному товаровиробнику;† у раз≥ вивезенн¤ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни товар≥в, дл¤ виробництва, переробки, продажу, транспортуванн¤, експорту або споживанн¤ ¤ких безпосередньо або опосередковано надавалас¤ субсид≥¤, ¤кщо таке вивезенн¤ запод≥юЇ шкоду.††††

38. ћитна варт≥сть продукц≥њ

Ќарахуванн¤ мита на товари та ≥нш≥ предмети, що п≥дл¤гають митному обкладенню, провадитьс¤ на баз≥ њх митноњ вартост≥.

ћитна варт≥сть - це ц≥на, ¤ка фактично сплачена або п≥дл¤гаЇ сплат≥ за товари на момент перетину митного кордону ”крањни.

ѕри визначенн≥ митноњ вартост≥ до нењ включаютьс¤

Ј ц≥на товару, зазначена в рахунку-фактур≥,

Ј фактичн≥ витрати, ¤кщо њх не включено до рахунку-фактури:†

- на транспортуванн¤, навантаженн¤, розвантаженн¤, перевантаженн¤ та страхуванн¤ до пункту перетину митного кордону ”крањни;†

- ком≥с≥йн≥ та брокерськ≥;†

- плата за використанн¤ об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що належить до даних товар≥в та ≥нших предмет≥в ≥ ¤ка повинна бути оплачена ≥мпортером (експортером) пр¤мо чи поб≥чно ¤к умова њх ввезенн¤ (вивезенн¤).†

ѕри ¤вн≥й нев≥дпов≥дност≥ за¤вленоњ митноњ вартост≥ товар≥в та ≥нших предмет≥в вартост≥, що визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до положень ц≥Їњ статт≥, або у раз≥ неможливост≥ перев≥рки њњ обчисленн¤ митн≥ органи ”крањни визначають митну варт≥сть посл≥довно на основ≥ ц≥ни на ≥дентичн≥ товари та ≥нш≥ предмети, ц≥ни на под≥бн≥ товари та ≥нш≥ предмети, що д≥ють у пров≥дних крањнах-експортерах зазначених товар≥в та ≥нших предмет≥в.†††††††

39. ћЅ––

√рупа† св≥тового банку була створена †в 1944 в результат≥ п≥дписанн¤ 28 крањнами Ѕреттон Ц ¬удськоњ угоди. “≥Їю ж угодою було створено ћ‘¬. √оловною задачею групи св≥тового банку Ї спри¤нн¤ св≥товому економ≥чному розвитку ≥ скороченн¤ б≥дност≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ћ¬‘ —Ѕ надаЇ довгострокову допомогу ≥ т≥льки крањнам що розвиваютьс¤, а ћ¬‘ нац≥лений на допомогу при ф≥нансових кризах люб≥й крањн≥.√рупа св≥тового банку складаЇтьс¤ з 5 орган≥зац≥й. ћЅ––, ћ‘ , ћј–, Ѕј√», ћ÷¬≤—.„ленами ћЅ–– Ї 184 крањни, майже вс≥ держави св≥ту.ћЅ–– розпочав свою д≥¤льн≥сть 25 червн¤ 1946 р.
ћета Ц спри¤нн¤ економ≥чному прогресов≥ на користь найб≥дн≥ших верств населенн¤ в крањнах, що розвиваютьс¤, ≥ ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й, ¤к≥ спри¤тимуть економ≥чному зростанню. ≤нвестиц≥њ спр¤мовуютьс¤ ¤к на буд≥вництво дор≥г, електростанц≥й, шк≥л, зрошувальних систем, так ≥ на спри¤нн¤ розвитку с≥льськогосподарських структур, переквал≥ф≥кац≥ю вчител≥в, програми пол≥пшенн¤ харчуванн¤ д≥тей та ваг≥тних ж≥нок. “ак≥ заходи, ¤к приватизац≥¤ державних п≥дприЇмств, скороченн¤ державних видатк≥в, девальвац≥¤ нац≥ональноњ валюти, а також експортно-ор≥Їнтована пол≥тика, ¤ку в≥дстоюЇ ћЅ––, в ц≥лому спри¤ють залученню ≥ноземних ≥нвестиц≥й, розвитку приватного п≥дприЇмництва, зростанню сукупного доходу в крањн≥. ќднак, ¤к правило, сплачують за так≥ програми скороченн¤м субсид≥й дл¤ б≥дних верств населенн¤. ѓх результатом стаЇ пад≥нн¤ доход≥в населенн¤, зростаюча нер≥вн≥сть у сусп≥льств≥.
’арактерною особлив≥стю ћЅ–– ¤к м≥жур¤довоњ орган≥зац≥њ Ї залученн¤ значноњ частини кошт≥в на ринках приватного кап≥талу. Ѕанк продаЇ обл≥гац≥њ, вексел≥ та ≥нш≥ гарант≥њ заборгованост≥ безпосередньо ур¤дам, њхн≥м представництвам ≥ центральним банкам, пенс≥йним фондам, страховим компан≥¤м, корпорац≥¤м, комерц≥йним банкам та ≥ндив≥дуальним особам у б≥льше н≥ж 100 крањнах св≥ту. ќдним з основних ≥нструмент≥в запозиченн¤ кошт≥в виступають Їврообл≥гац≥њ, ¤к≥ почали випускатис¤ ћЅ–– з 1980 р.
ѕозики банку надаютьс¤ лише ур¤дам крањн або п≥д њхню гарант≥ю державним та приватним орган≥зац≥¤м ≥ корпорац≥¤м. „им б≥дн≥ша крањна, тим спри¤тлив≥ш≥ умови, на ¤ких вона може отримати кредит у ћЅ––. ѕозики надаютьс¤ здеб≥льшого на 15-20 рок≥в ≥ мають 5-р≥нчий п≥льговий пер≥од, прот¤гом ¤кого сплачуютьс¤ т≥льки в≥дсоткова ставка та кошти дл¤ резервуванн¤ дл¤ кл≥Їнта кредитноњ л≥н≥њ. ¬≥дсотков≥ ставки по позиках —в≥тового банку зм≥нюютьс¤ кожн≥ 6 м≥с¤ц≥в. ”крањна стала членом ћЅ–– з вересн¤ 1992

40. ћ‘

ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤ була заснована в 1956 р. дл¤ спри¤нн¤ розвитку приватного п≥дприЇмництва в крањнах, що розвиваютьс¤. в 1996 р. членами ћ‘ були 170 крањн. јкц≥онерний кап≥тал ћ‘ формуЇтьс¤ шл¤хом п≥дписки крањнами-членами на акц≥њ ≥ становить 2,45 млрд. дол. —Ўј.
ќсновн≥ види д≥¤льност≥ »‘ :
- ф≥нансуванн¤ проект≥в приватного сектора економ≥ки крањн, розвиваютьс¤ шл¤хом наданн¤ позик або пр¤мих ≥нвестиц≥й;
- спри¤нн¤ приватним компан≥¤м крањн, що розвиваютьс¤, в моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових кошт≥в на м≥жнародних ф≥нансових ринках;
- наданн¤ техн≥чноњ допомоги, дорадчих та консультац≥йних послуг ур¤дам ≥ п≥дприЇмц¤м крањн-член≥в.
≤нвестиц≥њ ћ‘ мають прибутково ор≥Їнтований характер, тобто ћ‘ ф≥нансуЇ лише рентабельн≥ проекти, ¤к≥ мають добр≥ перспективи з точки зору одержанн¤ прибутку. Ќа в≥дм≥ну в≥д ћЅ––, ц¤ установа надаЇ позики без ур¤дових гарант≥й. ћ‘ може займати р≥вноправне положенн¤ в компан≥¤х, ¤ким вона позичаЇ, в≥д≥гравати роль катал≥затора щодо ≥нших ≥нвестор≥в з приватного сектора, а також створювати ринки кап≥талу в крањнах, що розвиваютьс¤. ” жовтн≥ 1993 р. вона стала 162 крањною Ц учасницею ћ‘

41. Ѕј√≤

ЅагатостороннЇ агентство гарант≥њ ≥нвестиц≥й Ц створене в 1988 р. ≥ почало свою д≥¤льн≥сть з 1990 р. ¬ходить 110 крањн-член≥в. ƒ≥¤льн≥сть Ѕј√≤ спр¤мована на розповсюдженн¤ потоку пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й серед крањн-член≥в. Ѕј√≤ забезпечуЇ гарант≥њ ≥нвестиц≥й, захищаючи ≥нвестор≥в в≥д таких некомерц≥йних ризик≥в, ¤к 1) неконвертован≥сть валюти або неможлив≥сть репатр≥ац≥њ кап≥талу; 2) експропр≥ац≥¤; 3) в≥йна та громад¤нська непокора; 4) розрив контракту. ÷¤ установа надаЇ консультативн≥ послуги на р≥вн≥ ур¤д≥в, допомагаючи останн≥м залучати приватн≥ ≥нвестиц≥њ в економ≥ку. ”крањна †1995 р. Ц повним членом Ѕј√≤.

42. ћ¬‘

ћ¬‘ Ц це орган≥зац≥¤ акц≥онерного типу. …ого ресурси формуютьс¤ за рахунок внеск≥в крањн-учасниць в≥дпов≥дно до встановленоњ дл¤ кожноњ крањни квоти. –озм≥р квоти залежить в≥д р≥вн¤ економ≥чного розвитку крањни та њњ рол≥ в св≥тов≥й економ≥ц≥ й м≥жнародн≥й торг≥вл≥. вота перегл¤даЇтьс¤ кожн≥ 5 рок≥в. вота ”крањни у 1996 р. разом з 10 ≥ншими крањнами своЇњ групи становила 4,88 (дл¤ пор≥вн¤нн¤: —Ўј Ц 17,78, Ќ≥меччини та япон≥њ Ц по 5,54, ‘ранц≥њ та ¬еликобритан≥њ Ц по 4,98%). «алежно в≥д розм≥р≥в квот розпод≥л¤ютьс¤ голоси м≥ж крањнами п≥д час прийн¤тт¤ р≥шень в кер≥вних органах ћ¬‘. ожна держава маЇ 250 голос≥в плюс один голос на кожн≥ 100 тис. —ѕ« њњ квоти. ¬еличина квоти визначаЇ можливост≥ крањни впливати на пол≥тику ћ¬‘.
ќсновними завданн¤ми ћ¬‘ Ї:
- спри¤нн¤ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ та валютного сп≥вроб≥тництва встановленн¤м норм регулюванн¤ валютних курс≥в та контролю за њх дотриманн¤м;
- спри¤нн¤ багатосторонн≥й систем≥ платеж≥в та л≥кв≥дац≥¤ валютних обмежень;
- наданн¤ валютних кредит≥в державам-членам дл¤ вир≥внюванн¤ плат≥жних баланс≥в;
- орган≥зац≥¤ консультативноњ допомоги з ф≥нансових ≥ валютних питань.
редитн≥ операц≥њ ћ¬‘ зд≥йснюЇ лише з оф≥ц≥йними органами крањн-член≥в Ц казначействами, центральними банками, валютними стаб≥л≥зац≥йними фондами. редити надаютьс¤ у форм≥ продажу ≥ноземноњ валюти за нац≥ональну, а погашають њх, викуповуючи нац≥ональну валюту за ≥ноземну.
ћ¬‘ надаЇ кредити дек≥лькох вид≥в:
1. –езервн≥ кредити (Устенд-байФ) Ц дл¤ стаб≥л≥зац≥њ плат≥жного балансу, деф≥цит ¤кого маЇ тимчасовий або цикл≥чний характер, в межах одного-двох рок≥в з можливим його продовженн¤м до 4-5 рок≥в, за середньою ставкою 3,25%.
2. –озширене кредитуванн¤ (≈‘‘) Ц дл¤ п≥дтримки середньострокових програм (3-4 роки) подоланн¤ труднощ≥в плат≥жного балансу, причиною ¤ких Ї макроеконом≥чн≥ та структурн≥ проблеми, звичайно за ставкою 4,5% р≥чних.
3. омпенсац≥йн≥ та надзвичайн≥ кредити (——‘‘) Ц дл¤ компенсац≥њ скороченн¤ експортного виторгу за незалежними в≥д крањни-позичальника причинами (на 3-5 рок≥в). ¬икуп нац≥ональноњ валюти зд≥йснюЇтьс¤ у строк до 5 рок≥в, звичайно - на умовах 3,25% р≥чних.
4. ‘≥нансуванн¤ системних перетворень (—“‘) Ц цей механ≥зм запроваджений у 1993-1995 рр. дл¤ крањн з перех≥дною економ≥кою, ¤к≥ мали значн≥ проблеми з плат≥жним балансом внасл≥док переходу в≥д торг≥вл≥ на базу неринкових ц≥н до торг≥вл≥ на ринков≥й основ≥.
5. —таб≥л≥зац≥йний (УбуфернийФ) кредит (Ѕ—‘‘) Ц дл¤ ф≥нансуванн¤ запас≥в сировини в зв¢¤зку з неспри¤тливою кон¢юнктурою на св≥тових ринках (на 3-5 рок≥в). ѕочинаючи з 1984 р. цей механ≥зм не використовувавс¤.
6. ‘≥нансуванн¤ структурноњ перебудови (—ј‘) Ц дл¤ наданн¤ п≥льговоњ допомоги найменш забезпеченим крањнам-членам ‘онду. —ума, ¤ка може бути надана крањн≥, становить не б≥льше 50% квоти з р≥чними л≥м≥тами 15, 20 та 15% дл¤ першого, другого та третього року в≥дпов≥дно. редити надаютьс¤ за 0,5% р≥чних на строк до 10 рок≥в.
7. –озширене ф≥нансуванн¤ (≈—ј‘) Ц дл¤ структурноњ перебудови зовн≥шн≥х розрахунк≥в, ¤кщо на¤вн≥ серйозн≥ порушенн¤ плат≥жного балансу (до 3 рок≥в), в≥дсоткова ставка 0,5%.
редити ћ¬‘ надаЇ лише з дотриманн¤м певних економ≥чних ≥ пол≥тичних вимог у форм≥ програми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. рањни-члени зобовТ¤зан≥ надавати ћ¬‘ ≥нформац≥ю про оф≥ц≥йн≥ запаси золота ≥ валютн≥ резерви, стан економ≥ки, плат≥жний баланс, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ та грошовий об≥г тощо.

43. ™Ѕ––

™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку - це спец≥ал≥зований заклад ќќЌ з ф≥нансового спри¤нн¤ в реконструкц≥њ та розвитку економ≥к крањн-член≥в, ¤кий заснований в 1990 роц≥ на пропозиц≥ю президента ‘ранц≥њ ‘рансуа ћ≥ттерана, а розпочав свою д≥¤льн≥сть в 1991 роц≥ (штаб-квартира - в Ћондон≥). перебудова вс≥Їњ структури соц≥ал≥стичноњ економ≥ки вимагала неаби¤ких кошт≥в. ƒл¤ њх поповненн¤, дл¤ стимулюванн¤ реформ ≥ було створено ™Ѕ––. ƒо складу ™Ѕ–– ув≥йшли вс≥ Ївропейськ≥ крањни, а також низка неЇвропейських крањн Ц јвстрал≥¤, ™гипет, ≤зрањль, ≥пр, ћарокко, ћексика, Ќова «еланд≥¤, –еспубл≥ка оре¤, —Ўј, япон≥¤. р≥м того, ¤к нащадки —–—– членами банку стали вс≥ аз≥атськ≥ республ≥ки —Ќƒ. «а статутом ™Ѕ–– його членами можуть стати ¤к Ївропейськ≥, так ≥ неЇвропейськ≥ крањни, але вс≥ вони мають бути членами ћ¬‘. јкц≥онерами Ѕанку Ї 60 держав, ™вропейська ком≥с≥¤ та ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк. ап≥тал - 20 млрд. Ївро. —ьогодн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ≥нструменти ≈Ѕ–– використовуютьс¤ з метою становленн¤ ринковоњ економ≥ки ≥ демократ≥њ в 27 крањнах - в≥д ÷ентральноњ ™вропи до ÷ентральноњ јз≥њ.† ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку маЇ таку орган≥зац≥йну структуру:–ада керуючих;ƒиректорат;ѕрезидент ≥ в≥це Ц президент; онсультативна рада з питань довк≥лл¤. ¬≥дпов≥дно з основними ц≥л¤ми Ѕанка його кредитно Ц ≥нвестиц≥йна пол≥тика спр¤мована, перш за все, на п≥дйом ≥ структурну перебудову крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. ƒ≥¤льн≥сть ™Ѕ–– в цьому напр¤мку досить р≥зноман≥тна ≥ перспективна. ¬она включаЇ: наданн¤ кредит≥в на розвиток виробництва; ≥нвестуванн¤ в кап≥тал; гарантоване розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в; наданн¤ позик п≥д реконструкц≥ю й розвиток ≥нфраструктури. ѕр≥оритетними сферами кредитуванн¤ Ї: ф≥нансовий сектор, енергетика, телекомун≥кац≥њ, транспорт ≥ агроб≥знес. «а допомогою своњх ≥нвестиц≥й ™Ѕ–– спри¤Ї:† проведенню структурних ≥ галузевих реформ; розвитку конкуренц≥њ, приватизац≥њ ≥ п≥дприЇмництва;† зм≥цненню ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ правових систем; розвитку необх≥дноњ ≥нфраструктури дл¤ п≥дтримки приватного сектора; Ќа в≥дм≥ну в≥д ћ¬‘, надаЇ т≥льки ц≥льов≥ кредити п≥д конкретн≥ проекти приватним ≥ державним структурам на потреби розвитку економ≥ки. 60% позичкових засоб≥в спр¤мовуютьс¤ у приватний ≥ 40% - у державний сектор.

™Ѕ–– зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у вигл¤д≥ наданн¤ довгострокових позик. як правило, кредити надаютьс¤ на терм≥н 15-25 рок≥в. ”крањна стала членом ™Ѕ–– у серпн≥ 1992р. ” 1993р. в≥дкрилось представництво Ѕанку в иЇв≥. Ќа сьогодн≥, ≥з урахуванн¤м покращенн¤ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ситуац≥њ в ”крањн≥, п≥двищенн¤ попиту на середньо- та довгостроков≥ ф≥нансов≥ ресурси з боку б≥знесу можливо оч≥кувати, що обс¤ги проектного ф≥нансуванн¤ ™Ѕ–– проект≥в в ”крањн≥ становитимуть 200-300 млн. Ївро на р≥к. ѕр≥оритетними сферами ф≥нансуванн¤ в ”крањн≥ Ї конверс≥¤, с≥льське господарство, приватизац≥¤, транспорт, телекомун≥кац≥њ, охорона довк≥лл¤, спри¤нн¤ розвитку банк≥вського сектору. Ѕанк ф≥нансуЇ проекти варт≥стю не менше 15-17 млн дол., максимальна ставка в≥дсотку Ц 16-18% р≥чних.

44. «м≥ст та показники зовн. торг≥вл≥

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ - це в≥дносини м≥ж суб'Їктами «≈ƒ з приводу куп≥вл≥-продажу товар≥в, кап≥тал≥в, робочоњ сили та послуг. онкретний зм≥ст зовн≥шньоњ торг≥вл≥ знаходить св≥й про¤в у д≥¤льност≥ р≥зних суб'Їкт≥в св≥тового госпо≠дарства.

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ «≈ƒ характеризуЇтьс¤ такими показниками:

≤. ѕо критер≥ю обс¤гу зовн≥шньоњ торг≥вл≥ суб'Їкт≥в «≈ƒ вид≥л¤ють:

1. ≈кспорт суб'Їкт≥в «≈ƒ - це продаж товар≥в ≥нозем≠ним суб'Їктам «≈ƒ та њх перем≥щенн¤ через митний кордон крањни м≥сцезнаходженн¤ суб'Їкта «≈ƒ експортера.

2. –еекспорт суб'Їкт≥в «≈ƒ - це продаж ≥ноземним субТЇктам «≈ƒ та вив≥з за меж≥ крањни товар≥в, ¤к≥ ран≠≥ше були ввезен≥ на њњ територ≥ю.

3. ≤мпорт суб'Їкт≥в «≈ƒ - це куп≥вл¤ товар≥в у ≥нозем≠них суб'Їкт≥в «≈ƒ та њх введенн¤ на територ≥ю крањни, включаючи закупку товар≥в, ¤к≥ призначаютьс¤ дл¤ осо≠бистого споживанн¤ нац≥ональними орган≥зац≥¤ми та в≥домствами що знаход¤тьс¤ за кордоном.

4. –е≥мпорт суб'Їкт≥в «≈ƒ - це ≥мпорт товар≥в, ¤к≥ ра≠н≥ше вивозилис¤ ≥з крањни ≥ не п≥дл¤гали переробц≥.

5. «овн≥шньоторговельний оборот суб'Їкт≥в «≈ƒ - це обс¤г њх експортно-≥мпортних угод за певний пром≥жок часу (¤к правило один р≥к).

6. ‘≥зичний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ суб'Їкт≥в «≈ƒЧ це оц≥нка њх експортно-≥мпортних угод у пост≥йних ц≥нах певного пром≥жку часу, ¤к правило за певний р≥к.

7. √енеральна торг≥вл¤ суб'Їкт≥в «Ќƒ - це обс¤г њх зовн≥шньоторговельного обороту з урахуванн¤м вартост≥ транзитних товар≥в. ÷ей показник, наприклад, характеризуЇ зовн≥шню торг≥влю держави ¤к суб'Їкта «≈ƒ.

8. —пец≥альна торг≥вл¤ суб'Їкт≥в «≈ƒ - це чистий зов≠н≥шньоторговельний оборот, тобто продукц≥¤, ¤ка остаточ≠но була експортована або ≥мпортована ≥з крањни.

II. ѕо критер≥ю структури вид≥л¤ють так≥ показники «“:

1. “оварна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ суб'Їкт≥в «≈ƒ - це розпод≥л обс¤гу експорту на ≥мпорт по основним товар≠ним позиц≥¤м.

2. ≤нституц≥ональна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ субТЇкт≥в «≈ƒ Ц це розпод≥л зовн≥шньоњ “орг≥вл≥ по субТЇктах та методах зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних операц≥й.

II≤. ѕо критер≥ю динам≥ки зовн≥шньоњ торг≥вл≥ суб'Їкт≥в «≈ƒ вид≥л¤ють так≥ показники:

†“емпи росту експорту суб'Їкт≥в «≈ƒ. †.“емпи росту ≥мпорту суб'Їкт≥в «≈ƒ.

“емпи росту зовн≥шньоторговельного обороту. “емпи приросту експорту.

“емпи приросту ≥мпорту. “емпи приросту зовн≥шньоторговельного обороту.

IV. ѕо критер≥ю результативност≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ субТЇкт≥в «≈ƒ вид≥л¤ють так≥ показники:

1.—альдо торговельного балансу суб'Їкт≥в «≈ƒ - це сп≥вв≥дношенн¤ вартост≥ експорту ≥ ≥мпорту товар≥в за пев≠ний пром≥жок часу (¤к правило за м≥с¤ць, квартал, р≥к).

а) позитивне сальдо торговельного балансу суб'Їкт≥в «≈ƒ. ÷е означаЇ, що варт≥сть експорту перевищуЇ варт≥сть ≥мпорту;

б)негативне сальдо торговельного балансу суб'Їкт≥в «≈ƒ - варт≥сть ≥мпорту б≥льше вартост≥ експорту

2. —альдо балансу послуг суб'Їкт≥в «≈ƒ - це р≥зниц¤ м≥ж варт≥стю послуг, ¤к≥ надають суб'Їкти «≈ƒ ≥ варт≥стю по≠слуг, ¤к≥ вони отримують. ÷ей показник також маЇ:

позитивне сальдо. оли варт≥сть експорту послуг б≥льше вартост≥ ≥мпорту послуг;

негативно сальдо. оли варт≥сть ≥мпорту послуг б≥льше вартост≥ експорту послуг.

46. «овн≥шньо-торг≥вельн≥ операц≥њ («“ќ)

«“ операц≥њ Ц комплекс метод≥в та форм обм≥ну товарами та послугами м≥ж крањнами, що базуЇтьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥ ≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤.

«а напр¤мками торг≥вл≥ «“ќ под≥л¤ютьс¤ на: ≥мпорт, експорт, реекспорт, ре≥мпорт.

ќсновними видами операц≥й в торг≥вл≥ Ї експортн≥ та ≥мпортн≥ операц≥њ. ѕри цьому експортн≥ операц≥њ передбачають д≥¤льн≥сть, повТ¤зану з продажем та вивезенн¤м за кордон товар≥в дл¤ передач≥ њх у власн≥сть ≥ноземному контрагенту; ≥мпортн≥ Ц д≥¤льн≥сть по закупц≥ ≥ ввезеню ≥ноземних товар≥в дл¤ наступноњ реал≥зац≥њ њх на внутр≥шньому ринку своЇњ крањни.

ƒо реекспортних операц≥й в≥днос¤тьс¤ операц≥њ, що передбачають вив≥з за кордон ран≥ше купленого на ≥ншому ринку товару, ¤кий не п≥дл¤гав у реекспортуюч≥й крањн≥ ¤к≥й-небудь обробц≥.

÷≥ операц≥њ можуть виникати в комерц≥йн≥й практиц≥ в р≥зних ситуац≥¤х, але част≥ше за все реекспорт виникаЇ у двох випадках: а)¤к складова частина б≥льш складноњ операц≥њ; б) з метою отриманн¤ прибутку на р≥зниц≥ в ц≥нах.

¬ першому випадку реекспортн≥ операц≥њ можуть застосовуватись при зд≥йсненн≥ крупних проект≥в, наприклад при буд≥вництв≥ обТЇкт≥в з допомогою ≥ноземних ф≥рм.

¬ другому випадку ц≥ операц≥њ можуть бути назван≥ торговим реекспортом. “оргов≥ ф≥рми багатьох крањн досить часто звертаютьс¤ до операц≥й по перепродажу товару, використовуючи з ц≥ллю отриманн¤ прибутку р≥зницю в ц≥нах на один ≥ той же товар на р≥зних ринках. ¬ цьому випадку реекспорт також зд≥йснюЇтьс¤ ними без завозу товару в свою крањну. “ак≥ операц≥њ по сут≥ не в≥днос¤тьс¤ до експорту чи ≥мпорту данноњ крањни, хоч ≥ враховуютьс¤ митною статистикою.

–е≥мпортн≥ операц≥њ повТ¤зан≥ з ввезенн¤м з-за кордону ран≥ше вивезених в≥тчизн¤них товар≥в, що не п≥дл¤гали там переробц≥. Ќими можуть бути товари: не продан≥ на аукц≥он≥, повернут≥ з консигнац≥йного складу, забракован≥ покупцем та ≥н.

48. ≤нструменти валютного регулюванн¤.

” практиц≥ валютного регулюванн¤ використовуютьс¤ так≥ ≥нструменти, ¤к девальвац≥¤ ≥ ревальвац≥¤ валюти, валютна ≥нтервенц≥¤, корекц≥¤ валютних ставок нац≥онального банку, валютн≥ обмеженн¤, засоби регулюванн¤ плат≥жного балансу крањни, режим конвертуванн¤ валют.

ƒевальвац≥¤ валюти передбачаЇ ц≥леспр¤мован≥ д≥њ в≥дпов≥дних ≥нституц≥йних структур, що мають на мет≥ знизити обм≥нн≥ курси валюти власноњ крањни. “аке зниженн¤ використовуЇтьс¤, з одного боку, дл¤ стимулюванн¤ споживчого попиту на внутр≥шньому ринку, з ≥ншого боку Ц дл¤ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ ≥ пол≥пшенн¤ торг≥вельних позиц≥й крањни на св. ринку.

–евальвац≥¤ валюти маЇ протилежний зм≥ст. ¬она повТ¤зана з в≥дпов≥дними д≥¤ми, спр¤мованими на п≥двищенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти. ” даному раз≥ ставитьс¤ мета утримати на внутр≥шньому ринку споживчий попит ≥ стимулювати товарний ≥мпорт та приплив ≥нвестиц≥й.

ћехан≥зм валютноњ ≥нтервенц≥њ, санкц≥онованоњ ћ¬‘ ¤к норма м≥ждержавних валютних в≥дносин, повТ¤заний з операц≥¤ми куп≥вл≥ та продажу власноњ валюти або конкурентноњ валюти своЇњ крањни. “ак≥ операц≥њ впливають на сп≥вв≥дношенн¤ на валютному ринку попиту та пропозиц≥њ певноњ грошовоњ одиниц≥ ≥ викликають корел¤ц≥ю њњ обм≥нного курсу. ¬алютна ≥нтервенц≥¤ може зд≥йснюватис¤: - за рахунок використанн¤ власних резерв≥в валюти;

- за допомогою використанн¤ своп-угоди Ц договору з певною крањною з приводу отриманн¤ кредиту у валют≥ ц≥Їњ самоњ крањни, необх≥дноњ дл¤ зд≥йсненн¤ валютноњ ≥нтервенц≥њ;

- за рахунок продажу ÷ѕ, розм≥щених в ≥ноземн≥й валют≥.

ѕор¤д ≥з валютною ≥нтервенц≥Їю досить поширеним засобом впливу на курсов≥ сп≥вв≥дношенн¤ Ї в≥дпов≥дна корекц≥¤ обл≥кових ставок нац. банку, п≥двищенн¤ ¤ких веде до зростанн¤ (завд¤ки п≥двищенню попиту) курс≥в валюти, а скороченн¤ Ц до зниженн¤ цього курсу.

“акож у валютн≥й пол≥тиц≥ широко застосовуютьс¤ методи пр¤мого втручанн¤ держав у механ≥зм формуванн¤ обм≥нних курс≥в. …детьс¤ про валютн≥ обмеженн¤, що ¤вл¤ють собою систему нормативних правил, ¤к≥ регламентують права громад¤н ≥ юридичних субТЇкт≥в ринку щодо обм≥ну валюти своЇњ крањни на ≥ноземну, а також зд≥йсненн¤ ≥нших валютних операц≥й.

«асобом впливу на валютн≥ курси слугують також складов≥ механ≥зму регулюванн¤ плат≥жного балансу крањни: експортн≥ субсид≥њ, митн≥ тарифи, податков≥ п≥льги, страхуванн¤ в≥д втрат, викликаних коливанн¤ми валютних сп≥вв≥дношень, та ≥н.

” систем≥ валютного ругулюванн¤ особливе м≥сце прид≥л¤Їтьс¤ зд≥йсненню широкого комплексу заход≥в дл¤ забезпеченн¤ конвертованост≥ валют. онвертован≥сть характеризуЇ здатн≥сть в≥льного обм≥ну нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ на ≥нш≥ валюти. –еал≥зац≥¤ цього заходу, зд≥йснюваного на основ≥ нормативних акт≥в кожноњ окремоњ крањни, Ї одн≥Їю ≥з статутних вимог ћ¬‘.

51. ≈волюц≥¤ ¬≈«

«араз в св≥т≥, функц≥онуЇ по р≥зним даним, в≥д 400 до 2000 в≥льних економ≥чних зон. ¬перше ¬≈« були створен≥ в —Ўј по акту 1934 р. ” вигл¤д≥ зон зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ѓх метою була актив≥зац≥¤ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥ завд¤ки використанн¤ ефективних механ≥зм≥в зниженн¤ митних витрат.

”сп≥шним вар≥антом в≥льноњ економ≥чноњ зони стало створенн¤ зони спри¤тливост≥ в ≤рланд≥њ в 1957 р. « ÷ентром в аеропорт≥ УЎенонФ. “еритор≥¤ зони складала всього 15 га. ћетою њњ створенн¤ було в≥дкритт¤ 300 додаткових робочих м≥сць. ј через п`¤тнадц¤ть рок≥в у УЎенон≥Ф нараховувалось вже 2300 службовц≥в. ÷е ¤к раз випадок, коли результати значно перевищили спод≥ванн¤. “а дл¤ ”крањни, мабуть, найб≥льш ц≥кавим Ї досв≥д Ѕразил≥њ, в ¤к≥й у 1967 р. Ѕула створена в≥льна економ≥чна зона ≥ншого типу Ц Упромисловий округ† в≥льноњ зони ћанаусФ (јмазон≥т). ÷ю зону називають Увеличезним полюсом росту бразильськоњ економ≥киФ. ¬ид≥лена дл¤ ц≥Їњ ¬≈« площа Ц 3,6 млн. кв. м.; мета Ц стимулюванн¤ розвитку промислового виробництва; основний зас≥б дос¤гненн¤ мети Ц податков≥ п≥льги.. ≈кспорт зони дос¤гав т≥льки 3-5% виробництва. ” зону було вкладено $ 13 млрд., у галуз¤х виробництва створено 600 промислових виробництв.

¬≥дбуваЇтьс¤ прискорений розвиток науково-техн≥чних зон. “ак, у 1973 р. ¬ —Ўј ≥снувало 84 науково-техн≥чн≥ зони; тут було зайн¤то 142 тис. роб≥тник≥в ≥ 45 тис. вчених. Ќайб≥льш велика з них Ц У—ил≥кон Ц ¬еллсФ (У—ил≥конова долинаФ). «араз вона виробл¤Ї 20% загальних св≥тових обс¤г≥в виробництва засоб≥в обчислювано техн≥ки та комп`ютер≥в. Ќайближчим часом у —Ўј плануЇтьс¤ створити до 1000 спец≥альних зон. ј обс¤г ≥нвестиц≥й американськ≥ ¬≈« маЇ с¤гнути 3 млрд., число додаткових робочих м≥сць Ц 100 тис¤ч.

«агалом же у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥льш н≥ж 800 спец≥альних економ≥чних зон, частка ¤ких у св≥товому торговельному обс¤гу с¤гаЇ 8 %. ј експортно-виробничих зон у св≥т≥ Ї близько 500. ѓхн≥й загальний обс¤г експорту становить $ 20 млрд. «а останн≥ дес¤ть рок≥в середн≥й р≥чний прир≥ст обс¤г≥в продукц≥њ у цих зонах складав 7-10 %.

Ќарешт≥, можна вид≥лити ще одну р≥зновидн≥сть в≥льних зон, ¤ка розповсюджена у св≥т≥, - офшорн≥ зони, ¤к≥ служать свого роду Уподатковими оазисамиФ, ¤к≥ обслуговують м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ. ѕрикладами офшорних центр≥в Ї, перш за все, Ѕермудськ≥, ¬≥рг≥нськ≥, айманов≥, Ѕарбадос, √ернс≥ ≥ «ах≥дне —амоа, ≤рланд≥¤, Ћ≥бер≥¤, Ћ≥ван, Ћ≥хтенштейн, ѕанама, —≥нгапур ≥ рад ≥нших.

як правило, у XX ст. —≈« створювалис¤ у промислове розвинутих крањнах. —ьогодн≥ у —Ўј д≥ють близько 200 зон зовн≥шньоторговельноњ ор≥Їнтац≥њ, у Ќ≥меччин≥ Ч 6 в≥льних порт≥в ≥ 3 безмитн≥ зони, у ‘ран≠ц≥њЧ2 райони в≥льноњ торг≥вл≥ та 2 зони п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в ≤спан≥њЧ3 безмитн≥ зони, в ≤тал≥њЧ3 спец≥альн≥ безмитн≥ зони, в япо≠н≥њ Ч торговельно-виробнича зона. р≥м того, в≥льн≥ зони ≥снують у а≠над≥, ‘≥нл¤нд≥њ, √рец≥њ, “уреччин≥ та ≤зрањл≥.

ѕол≥тична й економ≥чна стаб≥льн≥сть, незм≥нн≥сть законодавчоњ ба≠зи, дешевизна робочоњ сили, на¤вн≥сть природних ресурс≥в ≥ надзвичай≠но м≥сткого ринку збуту, а також ≥нш≥ вих≥дн≥ передумови итаю спри¤ли створенню тут спец≥альних зон р≥зних тип≥в. „ерез них у крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ майже 18 % зовн≥шньоторговельного обороту, а обс¤ги виробленоњ на њх територ≥њ продукц≥њ становл¤ть у њњ нац≥ональному про≠дукт≥ близько 15 %.¬ажливу роль в≥д≥грають ¬≈« у господарств≥ багатьох аз≥атських, п≥вденноамериканських ≥ нав≥ть африканських крањн. –≥вень њх ефектив≠ност≥ неоднаковий, але значенн¤ дл¤ впровадженн¤ нових технолог≥й, сприйн¤тт¤ передового досв≥ду управл≥нн¤ виробництвом ≥ зб≥льшенн¤ валютних надходжень Ї безумовним.

52. ¬≈« ”крањни

Ќа ”крањн≥ ≥снують в≥льн≥ (¬≈«) чи спец≥альн≥ (—≈«) економ≥чн≥ зони та територ≥њ пр≥оритетного розвитку (“ѕ–) ≥ ¤вл¤ють собою частину територ≥њ ”крањни, на ¤к≥й встановлюютьс¤ i д≥ють спец≥альний правовий режим економ≥чноњ д≥¤льност≥ та пор¤док застосуванн¤ i д≥њ законодавства ”крањни. ќсновною в≥дм≥нн≥стю ¬≈« в≥д “ѕ– Ї те, що ¬≈« створюЇтьс¤ з конкретною, ч≥ткою ц≥ллю ≥ на в≥дносно невелик≥й територ≥њ, а “ѕ– створюЇтьс¤ на територ≥¤х в адм≥н≥стративних межах район≥в, м≥ст (“ѕ– в м. ’арков≥) або областей (“ѕ– в «акарпатськ≥й област≥).«а даними ћ≥н≥стерства економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ на ”крањн≥, (станом на 1.11. 2001 року) зареЇстровано: 11 —≈« ≥ 9 “ѕ–. «агальна територ≥¤, на ¤ку поширюЇтьс¤ режим —≈« та “ѕ– - 6360 тис.га, або 10,5 % територ≥њ ”крањни. ≥льк≥сть областей ”крањни, на ¤к≥ поширюютьс¤ режим —≈« та “ѕ– - 12. ≥льк≥сть район≥в ”крањни, на ¤к≥ поширюютьс¤ режими —≈« та “ѕ– - 41. ≥льк≥сть м≥ст ”крањни, на ¤к≥ поширюютьс¤ режими —≈« та “ѕ– - 58. ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони п≥дприЇмництва, або спец≥альн≥ економ≥чн≥ зони (скорочено ¬≈« або —≈«), ¤к≥ створюютьс¤ та д≥ють на ”крањн≥, регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро загальн≥ засади створенн¤ i функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон" (в≥д 13.10.92 р. є 2673-’≤≤).

« метою залученн¤ ≥нвестиц≥й практично по кожн≥й —≈« чи “ѕѕ законодавчо передбачено ц≥лий р¤д податкових та ≥нших п≥льг. “иповими дл¤ б≥льшост≥ —≈« i “ѕ– Ї податков≥ та митн≥ п≥льги щодо: вв≥зного мита, податку на додану варт≥сть, податку на прибуток, збору до фонду зайн¤тост≥ плати за землю та акцизного збору.

—таном на 1 с≥чн¤ 2004 р., за даними статистичного обстеженн¤, у девТ¤тьох —≈« та на 57 “ѕ– фактично реал≥зуютьс¤ 554 проекти, ¤кими передбачено загальне надходженн¤ ≥нвестиц≥й в обс¤з≥ $2 671,4 млн., ≥з них 1 826,4 в≥д в≥тчизн¤них ≥нвестор≥в та $845,0 млн. в≥д ≥ноземних. ” —≈« маЇ бути внесено $475,0 млн. (17,8% загального обс¤гу надходженн¤), у “ѕ– Ц $2 196,4 млн. (82,2%). « початку реал≥зац≥њ проект≥в залучено $1 394,4 млн. ≥нвестиц≥й, що становить 52,2% передбачених обс¤г≥в надходженн¤, з них $171,0 млн. Ц у —≈«, $1 223,4 млн. Ц у “ѕ–. –езидентами ”крањни вкладено $935,1 млн. ≥нвестиц≥й (67,1% загального обс¤гу), ≥ноземними ≥нвесторами Ц $459,3 млн. (32,9%), ≥з них у 2003 р. Ц в≥дпов≥дно $378,5 млн. та $118,6 млн. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ у —≈« та “ѕ– над≥шли ≥з 43 крањн св≥ту .

¬≈«

"јзов" (м. ћар≥уполь)"ƒонецьк""«акарпатт¤""≤нтерпорт овель" (¬олинська область)

" урортопол≥с “рускавець" (Ћьв≥вська область)"ћиколањв" (ћиколањвська область)

"ѕорто-франко" (м. ќдеса)"ѕорт рим" (јвтономна –еспубл≥ка рим)"–ен≥" (ќдеська область)"—иваш" (јвтономна –еспубл≥ка рим)"—лавутич" ( ињвська область)

"явор≥в" Ћьв≥вська область. “ѕ–

¬ јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим” ¬олинськ≥й област≥¬ ƒонецьк≥й област≥

¬ «акарпатськ≥й област≥¬ ∆итомирськ≥й област≥¬ Ћуганськ≥й област≥

¬ „ерн≥г≥вськ≥й област≥¬ м. ’арк≥в ¬ м. Ўостка —умськоњ област≥

54. “оргово посередницьк≥ орган≥зац≥њ

ѕ≥д торгово-посередницькими операц≥¤ми у «овн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ розум≥ють операц≥њ, пов'¤зан≥ з куп≥влею-продажем товар≥в, що зд≥йснюютьс¤ за дорученн¤м експортера чи ≥мпортера незалежним посередником на основ≥ спец≥альних угод чи окремих доручень. ѕосередники - це особи, що з'Їднують сторони, ¤к≥ бажають укласти угоду. —амост≥йна торг≥вл¤ на зовн≥шн≥х ринках часто буваЇ не п≥д силу самим виробникам, тому вони й використовують посередник≥в. ¬ рол≥ останн≥х можуть виступати спец≥ал≥зован≥ посередницьк≥ ф≥рми або так≥ форми продажу, ¤к торги, аукц≥они, б≥рж≥.
“оргово-посередницьк≥ ф≥рми в юридичному в≥дношенн≥ не залежать в≥д виробник≥в ≥ споживач≥в товар≥в. ƒо них не в≥днос¤тьс¤ доч≥рн≥ п≥дприЇмства, ф≥л≥али ≥ представництва ≥ноземних компан≥й.
‘ункц≥њ, ¤к≥ виконують посередницьк≥ ф≥рми, р≥зноман≥тн≥.
¬они пов'¤зан≥ не т≥льки з≥ збутом ≥ покупкою товару, але й охоплюють широке коло операц≥й ≥ послуг, частково так≥:пошук ≥ноземних партнер≥в;вивченн¤ ринку збуту;
транспортуванн¤ ≥ страхуванн¤;кредитно-ф≥нансове обслуговуванн¤ учасник≥в угоди;
оформленн¤ документ≥в при укладенн≥ угод;виконанн¤ митних формальностей;
проведенн¤ рекламних та ≥нших м≥роприЇмств дл¤ руху товару на зовн≥шн≥ ринки;. ќднак в основному вони займаютьс¤ комерц≥йною д≥¤льн≥стю.
¬плив посередницьких компан≥й по крањнах ≥ товарних потоках р≥зний. ¬ б≥льш≥й м≥р≥ в≥н прогл¤даЇтьс¤ в япон≥њ, ѕ≥вденн≥й орењ ≥ јнгл≥њ, в —канд≥навських крањнах. “ак, в япон≥њ 8 тис. торгових компан≥й контролюють 67% ≥мпорту ≥ 60% експорту. ¬ ѕ≥вденн≥й орењ три в≥домих торгових доми - "—амсунг", "’Їнде"≥ "ƒаЇку" - обслуговують 40% зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањни. ¬ —Ўј, ‘ранц≥њ та ≥нших крањнах багато великих компан≥й зд≥йснюють продаж своЇњ продукц≥њ на св≥тових ринках через посередник≥в. ¬ той же час в —Ўј 3\4 малих ф≥рм зд≥йснюють експорт самост≥йно. ¬ залежност≥ в≥д характеру взаЇмов≥дносин м≥ж продавцем чи покупцем ≥ торговим посередником, а також в≥д функц≥њ, ¤ку виконуЇ торговий посередник, можна вид≥лити дек≥лька вид≥в торгово-посередницьких операц≥й: операц≥њ по перепродажу, ком≥с≥йн≥, агентськ≥ ≥ брокерськ≥. ќперац≥њ по перепродажу. «д≥йснюютьс¤ торговими посередниками в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок. розр≥зн¤ють два види операц≥й по перепродажу.

ƒо першого в≥днос¤тьс¤ операц≥њ, в ¤ких торговий посередник по в≥дношенню до експортера виступаЇ ¤к покупець, що придбав товари на основ≥ договору куп≥вл≥-продажу. ¬≥н стаЇ власником товар≥в ≥ може реал≥зувати њх на св≥й лад на будь-¤кому ринку ≥ по будь-¤к≥й ц≥н≥. ¬≥дносини м≥ж експортером ≥ посередником такого виду припин¤ютьс¤ п≥сл¤ виконанн¤ сторонами зобов'¤зань по договору куп≥вл≥-продажу.ƒо другого виду в≥днос¤тьс¤ операц≥њ, в ¤ких експортер надаЇ посереднику право продажу своњх товар≥в на певн≥й територ≥њ на прот¤з≥ узгодженого терм≥ну на основ≥ договору про наданн¤ права на продаж. ÷ей догов≥р встановлюЇ т≥льки загальн≥ умови, що регулюють взаЇмов≥дносини стор≥н по реал≥зац≥њ товар≥в. ƒл¤ його виконанн¤ сторони укладають самост≥йн≥ контракти куп≥вл≥-продажу.

ом≥с≥йн≥ операц≥њ. —уть даних операц≥й пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ одною стороною, названоњ ком≥с≥онером, за дорученн¤м другоњ сторони, названоњ ком≥тентом, угод в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок ком≥тента. ом≥с≥онер не купл¤Ї товар≥в ком≥тента, а лише укладаЇ угоди по куп≥вл≥-продажу товар≥в за рахунок ком≥тента. ÷е означаЇ, що ком≥тент залишаЇтьс¤ власником товару до його передач≥ в користуванн¤ к≥нцевого споживача. «а своњ послуги ком≥с≥онери одержують винагороду, зазначену в договор≥.

јгентськ≥ операц≥њ. ѕол¤гають в дорученн≥ одною стороною, названоњ принципалом, незалежн≥й в≥д нењ друг≥й сторон≥, назван≥й торговим чи комерц≥йним агентом, зд≥йсненн¤ фактичних ≥ юридичних д≥й, пов'¤заних з продажем чи покупкою товару на оговорен≥й територ≥њ за рахунок ≥ в≥д ≥мен≥ принципала.

јгентськ≥ операц≥њ нос¤ть б≥льш чи менш тривалий характер. ћ≥н≥мальний терм≥н агентськоњ угоди, ¤к правило, два роки.

¬ рол≥ агент≥в можуть д≥¤ти нав≥ть ф≥зичн≥ особи, але в б≥льшост≥ випадк≥в - це юридичн≥ особи, зареЇстрован≥ в торговому реЇстр≥. Ќезалежн≥сть агента виражаЇтьс¤ в тому, що в≥н не знаходитьс¤ в трудових в≥дносинах з принципалом ≥ може зд≥йснювати свою д≥¤льн≥сть самост≥йно за певну винагороду.

Ѕрокерськ≥ операц≥њ. ƒаний вид операц≥й пол¤гаЇ у встановленн≥ через посередника-брокера контакту м≥ж продавцем ≥ покупцем. ≤накше кажучи, вони звод¤ть зац≥кавлених продавц≥в ≥ покупц≥в, сам≥ при цьому не ¤вл¤ютьс¤ стороною в договор≥ ≥ не приймають участ≥ в ньому своњм кап≥талом.

Ќа в≥дм≥ну в≥д агента брокер не ¤вл¤Їтьс¤ представником, не знаходитьс¤ в догов≥рних в≥дносинах н≥ з одною ≥з стор≥н ≥ д≥Ї на основ≥ окремих доручень.

Ѕрокер готуЇ проект договору ≥ направл¤Ї його сторонам дл¤ п≥дписанн¤, а пот≥м передаЇ кожн≥й сторон≥ належно п≥дписаний екземпл¤р договору. Ѕрокеру можуть бути доручен≥ контроль за виконанн¤м укладеного контракту ≥ наданн¤ рекламац≥й. ¬≥н не стаЇ власником товару ≥ не уповноважений на одержанн¤ платеж≥в.«а своњ послуги брокер одержуЇ обумовлену, часто встановлену торговим звичаЇм, винагороду.

55. Ќасл≥дки вступу ”крањни до —ќ“

—ьогодн≥ набутт¤ членства у —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“) Ї одним з ключовим завдань економ≥чноњ пол≥тики крањни. Ќеобх≥дн≥сть вступу до —ќ“ зумовлюЇтьс¤ дек≥лькома ключовими чинниками. ѕо-перше, у стратег≥чн≥й перспектив≥ в≥дкритт¤ нац≥ональних ринк≥в дл¤ м≥жнародноњ конкуренц≥њ означатиме прит≥к нових технолог≥й та менеджменту, внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й, кращий виб≥р товар≥в ≥ нижч≥ ц≥ни дл¤ споживач≥в, а також стимул дл¤ розвитку нових форм б≥знесу в ”крањн≥. ѕо-друге, хоча правила —ќ“ накладатимуть жорстк≥ зобов'¤занн¤ на ур¤д, але вони також забезпечуватимуть захист ≥ компенсац≥ю в≥д дискрим≥нац≥йних ≥ свав≥льних торг≥вельних обмежень, що можуть бути нав'¤зан≥ ≥ншими членами —ќ“. ѕо-третЇ, членство у —ќ“ означатиме приЇднанн¤ до системи майже загальноприйн¤тих правил торг≥вл≥, за ¤кими д≥ють 150 крањн св≥ту ≥ ¤к≥ охоплюють б≥льше 95% св≥товоњ торг≥вл≥ та б≥льше двох третин торг≥вл≥ ”крањни.

”крањна оголосила про своЇ бажанн¤ стати членом —ќ“ (тод≥ √ј““) в 1993 роц≥, ≥ в грудн≥ 1993 року була створена –обоча група з питань вступу ”крањни до —ќ“. “од≥ ж розпочалис¤ паралельн≥ двосторонн≥ переговори м≥ж ”крањною та окремими крањнами, головним предметом ¤ких стали ставки ≥мпортного мита та конкретн≥ зобовТ¤занн¤ щодо доступу ≥ноземних товар≥в та послуг на украњнський ринок, а також ≥нш≥ аспекти торговельноњ та повТ¤заноњ з нею аспект≥в економ≥чноњ пол≥тики в ц≥лому.

—ьогодн≥ ”крањна знаходитьс¤ на заключному етап≥ переговор≥в.

”часть у —ќ“ стратег≥чно виг≥дна ”крањн≥ ¤к держав≥ ≥з значним експортним потенц≥алом у с≥льському господарств≥. Ћ≥берал≥зац≥¤ режиму доступу в≥тчизн¤них експортер≥в до зовн≥шн≥х ринк≥в стане чинником прискоренн¤ структурних реформ в аграрному сектор≥, що у к≥нцевому рахунку спри¤тиме зростанню конкурентоспроможност≥ нац≥ональних виробник≥в.

ўе один аспект членства у —ќ“ повТ¤заний з угодою про сан≥тарн≥ ≥ ф≥тосан≥тарн≥ заходи. ѕер≥одичн≥ ф≥тосан≥тарн≥ скандали серйозно ускладнюють роботу украњнських експортер≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на зовн≥шн≥х ринках. Ќайб≥льшого резонансу набули скандали в анад≥ ≥ ‘ранц≥њ у 2003 роц≥ ≥з забороною вивантаженн¤ украњнськоњ фуражноњ пшениц≥, внасл≥док чого виникло упереджене ставленн¤ до украњнського зерна й на ≥нших ринках збуту. ѕевне послабленн¤ напруженост≥ дл¤ украњнських експортер≥в маЇ в≥дбутис¤ п≥сл¤ вступу крањни до —ќ“. „лени ц≥Їњ орган≥зац≥њ визнають сан≥тарн≥ ≥ ф≥тосан≥тарн≥ норми ≥нших член≥в ¤к екв≥валентн≥ (нав≥ть ¤кщо вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д власних) у тому випадку, ¤кщо експортер демонструЇ ≥мпортеров≥, що його заходи дос¤гають належного р≥вн¤ сан≥тарного або ф≥тосан≥тарного захисту.

“аким чином, нав≥ть поб≥жний анал≥з переваг ≥ ризик≥в дл¤ с≥льського господарства в≥д участ≥ ”крањни в —ќ“ даЇ змогу сформулювати напр¤ми державноњ пол≥тики, здатн≥ знизити ризики, нейтрал≥зувати можлив≥ негативн≥ насл≥дки ≥ прискорити реал≥зац≥ю переваг в≥д л≥берал≥зац≥њ торговельних режим≥в. …детьс¤, зокрема, про спри¤нн¤ експорту з метою розширенн¤ зовн≥шн≥х ринк≥в збуту; стимулюванн¤ внутр≥шнього попиту на продовольство; п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональних виробник≥в за рахунок пол≥пшенн¤ ¤кост≥ ≥ безпеки продукц≥њ шл¤хом впровадженн¤ м≥жнародних стандарт≥в ¤кост≥.

57. ≈кспортна д≥¤льн≥сть

≈кспортом можна назвати продаж товар≥в за кордон будь-¤коњ форми оплати, включаючи товарну, ¤к це ≥ зазначено в украњнському закон≥ Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ.“радиц≥йною основою украњнського товарного експорту становить продукц≥¤ металург≥йноњ промисловост≥, машинобудуванн¤, х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥, агропромислового комплексу, легкоњ, харчовоњ та м≥сцевоњ промисловост≥. ƒл¤ ”крањни характерними Ї дом≥нуванн¤ в експорт≥ такоњ промисловоњ продукц≥њ, ¤ка потребуЇ значних виробничих потужностей, але не маЇ суттЇвого наукового вм≥сту. ќснову експортного потенц≥алу ”крањни на сучасному етап≥ становить переважно ƒонецько- ривор≥зький рег≥он. …ого головна спец≥ал≥зац≥¤ ― продукц≥¤ важкоњ металург≥њ, прокат та загот≥вки з чорних метал≥в, отже енерго- та працем≥стк≥ види виробництва. ¬загал≥ неефективна структура експорту, ор≥Їнтац≥¤ на його низькотехнолог≥чн≥ види та значна питома вага сировини Ї типовими рисами м≥жнародноњ економ≥чноњ д≥¤льност≥ пострад¤нських крањн. ƒодатковою специф≥кою Ї традиц≥йна зор≥Їнтован≥сть украњнських виробник≥в на кооперант≥в в ≥нших державах, ¤к≥ утворилис¤ на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу, в≥дсутн≥сть повних виробничих цикл≥в, у звТ¤зку з чим чималу частку в≥тчизн¤ного експорту становить пром≥жна продукц≥¤.ƒл¤ практичного розум≥нн¤ специф≥ки експортноњ д≥¤льност≥ р¤ду ключових господарських структур, ¤к≥ Ї основними Угравц¤миФ на м≥жнародному ринку з украњнськоњ сторони, а також держави в ц≥лому, сл≥д враховувати його енерго- та матер≥алом≥стк≥сть. ≤ тому дл¤ ”крањни Ї типовою ситуац≥¤, за ¤коњ дл¤ забезпеченн¤ експортних поставок необх≥дно зд≥йснити велик≥ закуп≥вл≥ по ≥мпорту енергонос≥њв. ќтже, дл¤ ”крањни важливим Ї не просто нарощуванн¤ присутност≥ на зовн≥шн≥х ринках, а оптим≥зац≥¤ структури експорту, пол≥пшенн¤ ¤кост≥, п≥двищенн¤ економ≥чноњ та технолог≥чноњ ефективност≥ експортного виробництва.ѕол≥тика п≥дтримки в≥тчизн¤ного товаровиробника реал≥зуЇтьс¤ в к≥лькох площинах, або за окремими напр¤мками державноњ пол≥тики. ќсновними ≥нструментами п≥дтримки експорту з територ≥њ ”крањни на сучасному етап≥ Ї: —тимулюванн¤ виробництва експортноњ продукц≥њ; —при¤нн¤ модерн≥зац≥њ та техн≥чному переозброЇнню експорто-ор≥Їнтованих виробничих потужностей; ќптим≥зац≥¤ нац≥онального правового та нормативно-≥нституц≥йного режиму зд≥йсненн¤ експортних операц≥й; ”досконаленн¤ механ≥зму ф≥нансуванн¤ та кредитуванн¤ виробництв, ¤к≥ зд≥йснюють експорт; —тимулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к нац≥ональних, так ≥ ≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б в експортоор≥Їнтованому сектор≥ економ≥ки за допомогою податкових, усього широкого спектра ф≥нансових та орган≥зац≥йних механ≥зм≥в. як показуЇ досв≥д розвинутих крањн, саме за рахунок стимулюванн¤ державою експортного, причому головне ― експортного технолог≥чного напр¤мку зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, њм вдаЇтьс¤ втримувати стаб≥льну динам≥ку економ≥чного розвитку. “ому в сучасних умовах ефективний розвиток украњнського експорту Ї важливим елементом довгостроковоњ стратег≥њ держави щодо ринкового реформуванн¤ ≥ структурноњ перебудови економ≥ки. ƒл¤ стимулюванн¤ структурноњ оптим≥зац≥њ експорту сл≥д домогтис¤ того, щоб усе валютне, митне, податкове й зовн≥шньоеконом≥чне законодавство ”крањни ор≥Їнтувало виробника на зб≥льшенн¤ експорту сучасних ≥ прогресивних машин та обладнанн¤. ƒл¤ цього необх≥дно передбачати р≥зн≥ податков≥ п≥льги експортерам, зб≥льшити розм≥ри амортизац≥йних в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ основних виробничих фонд≥в, прискорену њх зам≥ну та запровадженн¤ все б≥льш сучасних машин ≥ технолог≥й.

59. ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ

ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це довгостроков≥ вкладенн¤ кап≥талу за кордоном з метою отриманн¤ прибутку.
–озр≥зн¤ють дв≥ основних форми ≥ноземних ≥нвестиц≥й:
- пр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ;
- портфельн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ (ѕ≤≤) Ц кап≥таловкладенн¤ в ≥ноземн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ забезпечують контроль над обТЇктом розм≥щенн¤ кап≥талу ≥ в≥дпов≥дний доход. «а м≥жнародними нормами частка ≥ноземноњ участ≥ в акц≥онерному кап≥тал≥ ф≥рми, що даЇ право такого контролю Ц 25%, за американськими Ц 10%, австрал≥йськими ≥ канадськими Ц 50%. ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ зд≥йснюютьс¤ у форм≥ створенн¤ доч≥рн≥х компан≥й, асоц≥йованих (зм≥шаних) компан≥й, в≥дд≥лень, сп≥льних п≥дприЇмств тощо. —ьогодн≥ найчаст≥ше створюютьс¤ зм≥шан≥ компан≥њ за участю м≥сцевого кап≥талу.
ѕортфельн≥ ≥нвестиц≥њ Ц вкладенн¤ в ≥ноземн≥ п≥дприЇмства або ц≥нн≥ папери, ¤к≥ принос¤ть ≥нвесторов≥ в≥дпов≥дний доход, але не дають право контролю над п≥дприЇмством. “акими ц≥нними паперами можуть бути акц≥онерн≥ або боргов≥ ц≥нн≥ папери (прост≥ вексел≥; боргов≥ зобовТ¤занн¤; ≥нструменти грошового ринку та ≥нш≥).
≤нвестуванн¤ може зд≥йснюватис¤ р≥зними методами:
- через розвиток контрактних форм сп≥вроб≥тництва;- злитт¤ ≥ придбанн¤ п≥дприЇмств;
- створенн¤ власних ф≥л≥й, доч≥рн≥х компан≥й, сп≥льних п≥дприЇмств.
онтрактн≥ (неакц≥онерн≥) форми ≥нвестуванн¤:
- ≈кспорт-≥мпорт Ц торг≥вл¤ товарами та послугами - найпрост≥ша форма проникненн¤ на м≥жнародн≥ ринки.
- Ћ≥цензуванн¤ Ц куп≥вл¤-продаж права на нематер≥альну власн≥сть (патенти, авторськ≥ права, програми, торгов≥ марки, ноу-хау) на певний пер≥од.
- франчайзинг Ц це передача продавцем (франшизером) права на використанн¤ своЇњ торговоњ марки покупцю (франшиз≥). “оргова марка дл¤ б≥знесу покупц¤ Ї найб≥льш важливим активом, завд¤ки чому продавець надаЇ пост≥йну допомогу покупцю в його б≥знес≥.

ѕриваблив≥сть контрактних форм ≥нвестуванн¤ пол¤гаЇ у тому, що вони здатн≥ захистити активи ф≥рм. ѕроте, вони можуть породжувати проблеми:а) втрату контролю;
б) можливе неадекватне використанн¤ л≥ценз≥й; в) можуть породжувати майбутн≥х конкурент≥в.
“ому, набуваючи досв≥ду, ф≥рми зб≥льшують свою безпосередню участь в м≥жнародних операц≥¤х через поширенн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, головним чином через створенн¤ власних заруб≥жних ф≥рм та у форм≥ сп≥льного п≥дприЇмництва.
¬ласн≥ заруб≥жн≥ ф≥рми створюютьс¤ за кордоном у вигл¤д≥:
- доч≥рньоњ компан≥њЦ реЇструЇтьс¤ ¤к самост≥йна компан≥¤ ≥ маЇ статус юридичноњ особи з власним балансом. онтролюЇ њњ батьк≥вська компан≥¤, ¤ка волод≥Ї частиною акц≥й або вс≥м кап≥талом;
- асоц≥йованоњ(зм≥шаноњ) компан≥њЦ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д доч≥рньоњ меншим впливом батьк≥вськоњ ф≥рми, ¤к≥й належить суттЇва, але не основна частина акц≥й. «м≥шан≥
- в≥дд≥ленн¤ не Ї самост≥йними компан≥¤ми та юридичними особами ≥ на вс≥ 100% належать батьк≥вськ≥й ф≥рм≥. ¬≥дд≥ленн¤ можуть мати форму представництва головноњ компан≥њ за —п≥льне п≥дприЇмництво Ц це д≥¤льн≥сть, заснована на сп≥вроб≥тництв≥ з п≥дприЇмц¤ми, п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми крањни-партнера та њхньому сп≥льному розпод≥л≥ доход≥в та ризик≥в в≥д зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥.
—п≥льне п≥дприЇмство Ц це орган≥зац≥йно-правова форма поЇднанн¤ зусиль партнер≥в р≥зних крањн з метою зд≥йсненн¤ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

60. –ух сг продукц≥њ на експорт

ѕриносить значн≥ доходи ≥ Ї одним з основних джерел надходженн¤ валюти в крањну. ≈кспорт продукц≥њ аграрного сектору ”крањни у 2000 роц≥ склав 1,4 млрд. дол. - 9,5% в≥д загального експорту.
÷≥ показники св≥дчать про те, ”крањна може ≥ повинна повернути соб≥ статус пров≥дного св≥тового експортера с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. Ќин≥, коли аграрний сектор практично повн≥стю забезпечуЇ потреби внутр≥шн≥х споживач≥в у продукц≥њ (за вин¤тком лише де¤ких товар≥в), нарощуванн¤ експорту стаЇ важливим шл¤хом розширенн¤ виробництва, створенн¤ робочих м≥сць, зб≥льшенн¤ податкових надходжень дл¤ проведенн¤ соц≥альноњ пол≥тики. ѕершочерговим завданн¤м сл≥д вважати вступ ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥.
зазначити, що, нав≥ть не набувши членства в ц≥й орган≥зац≥њ, а лише завд¤ки процесу вступу ”крањна суттЇво покращила експортно-≥мпортний режим, в основному привела його у в≥дпов≥дн≥сть з м≥жнародними правилами. ¬≥д членства ”крањни в систем≥ —ќ“ безпосередньо залежить можлив≥сть та перспективи ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™вропейського —оюзу (÷ентрально-Ївропейськоњ угоди про в≥льну торг≥влю (÷≈‘“ј), ≥нших рег≥ональних угрупувань, а також залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
ѕерспективним напр¤мом розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ с≥льгосппродукц≥Їю Ї ≥нтеграц≥¤ до ™— ≥ створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥.
Ќе менш важливою Ї активна участь ”крањни в ≥нтеграц≥йних процесах, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в —Ќƒ та у ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥..
якщо говорити про головн≥ сьогоденн≥ перепони на шл¤ху експорту, то ними Ї, перш за все, численн≥ технолог≥чн≥ перешкоди, що час в≥д часу посилюютьс¤ не завжди обірунтованими ≥ своЇчасними регул¤торними р≥шенн¤ми.
“ак, затримки з експортними в≥двантаженн¤ми св≥дчать про недосконал≥сть транспортноњ ≥нфраструктури. якщо дл¤ вивезенн¤ 1 тонни зерна у Ївропейськ≥й крањн≥ треба сплатити б≥л¤ 6 дол., то в ”крањн≥ ц¤ сума с¤гаЇ понад 25 дол. ћорськ≥ порти характеризуютьс¤ недостатньою потужн≥стю портових елеватор≥в та пропускною здатн≥стю.
—еред фактор≥в, що ускладнюють експорт с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в наш≥й крањн≥ - це затратн≥сть та довготривал≥сть процедур митного оформленн¤, сертиф≥кац≥њ ¤кост≥ товару, ветеринарного та карантинного контролю експортних парт≥й.
¬ недостатн≥й м≥р≥ прид≥л¤Їтьс¤ увага створенню та функц≥онуванню ≥нформац≥йних систем, ¤к≥ б забезпечували учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ доступною ринковою ≥нформац≥Їю, особливо вартост≥ експортних процедур та послуг по збер≥ганню зерна на внутр≥шн≥х та портових елеваторах, зм≥н у законодавств≥ «≈ƒ.
ЌакопичуЇтьс¤ заборгован≥сть держави по в≥дшкодуванню ѕƒ¬ експортерам с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
÷ей перел≥к техн≥чних проблем, що впливають на в≥льне перем≥щенн¤ продукц≥њ та њњ експорт, не Ї вичерпним ≥ може коригуватис¤ залежно в≥д типу продукц≥њ. “ак, незважаючи на неодноразов≥ р≥шенн¤ ѕрезидента та ”р¤ду, спостер≥гаЇтьс¤ втручанн¤ рег≥ональних орган≥в влади у рух с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. Ќепоодинокими випадками Ї намаганн¤ щодо адм≥н≥стративного встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю, що примушуЇ оператор≥в ринку зайн¤ти вич≥кувальну позиц≥ю, а виробник≥в - шукати можлив≥сть продати продукц≥ю нав≥ть за низькою ц≥ною через необх≥дн≥сть поверненн¤ кредит≥в.

¬же зараз сл≥д розробити так≥ принципи економ≥чного регулюванн¤ аграрноњ системи ”крањни, ¤к≥ б гарантували р≥вень доход≥в виробникам, стимулювали розвиток ринковоњ ≥нфраструктури та приватного б≥знесу у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, а також спри¤ли експорту продукц≥њ з високим ступенем переробки. ѕовинна утвердитис¤ така практика прийн¤тт¤ р≥шень щодо регулюванн¤ ринк≥в, ¤ка базуЇтьс¤ на ірунтовному анал≥з≥, оц≥нц≥ можливих насл≥дк≥в та врахуванн≥ альтернативних пропозиц≥й.
«а сучасних ≥нтеграц≥йних процес≥в у св≥т≥ важко у¤вити ≥ншу альтернативу, н≥ж приЇднанн¤ та активна участь у них, а пошук "власного шл¤ху" видаЇтьс¤ досить сумн≥вною метою. ≤нтеграц≥¤ у св≥тову торговельну систему, особливо в частин≥ с≥льського господарства, Ї складним завданн¤м з точки зору пошуку розумного балансу нац≥ональних ≥нтерес≥в та ступеню л≥берал≥зац≥њ, необх≥дного дл¤ того, щоб стати повноправним гравцем на багатосторонн≥й арен≥. јле немаЇ сумн≥в≥в у тому, що проведенн¤ зваженоњ пол≥тики у поЇднанн≥ з природними пор≥вн¤льними перевагами аграрного сектора ”крањни буде головним фактором утвердженн¤ нашоњ держави ¤к пров≥дного експортера на св≥тових ринках с≥льськогосподарських товар≥в.